портал в режимі тестування та наповнення
0-800-507-506
Гаряча лінія
  • A-
    A+
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

24 травня - День слов'янської писемності і культури

Опубліковано 24 травня 2022 року, 08:00

Щорічно 24 травня в Україні та інших у слов'янських країнах відзначають День слов'янської писемності і культури, встановлений на честь творців слов'янської писемності святих Кирила і Мефодія - покровителів Європи.

Вшанування пам'яті засновників слов'янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851. В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.

Слов'янська писемність була створена в IX столітті, приблизно у 862-863 роках. Кирило за допомогою старшого брата Мефодія створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця. Останній отримав свою назву на честь засновника. Кирилиця поширилась серед східних і південних слов'ян та стала основою багатьох сучасних слов’янським мов, в тому числі й української. Слов’янська абетка складалась з 38 букв, на неї Кирило витратив «три місяці і все життя, бо просвіщати народ без письмен його мови однакове, що намагатися писати на воді!»

З ініціативи Мефодія було розпочато переклад основних книг Старого Завіту слов'янською мовою. Брати перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я та відкривали при церквах школи. Це створило підвалини для започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи, сприяло розвитку освіти та культури слов’янських народів. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.

Вийшовши із родини слов’янських мов українська стала невід’ємною частиною всесвітнього простору та є однією з наймелодійніших мов. Мова – це наш скарб, який ми наповнюємо і трансформуємо, зберігаючи її самобутність та унікальність. Писемна та усна мова є основою нашою культурного надбання, важливою частиною ідентичності українців, ознакою нашого народу. Вона жива й розвивається протягом тисячоліть, вбираючи в себе слова та фразеологізми всіх етносів, що проживають в Україні.

Важливо берегти свою мову та культуру, аби вона не зникла та не розчинилась серед інших. Мова – це ще одна наша зброя у протистоянні ворогу.

Україна є невід’ємною частиною європейської родини, бо має одні витоки зі східно – та південоєвропейськими державами, спільну історію, писемність, культуру.