27 жовтня ми відзначаємо День української писемності та мови – важливе свято, яке нагадує нам про багатство нашої мови та її роль у формуванні національної ідентичності. Українська мова є основою нашої культури, нашої духовності, вона об’єднує нас, дарує можливість взаєморозуміння та є ключем до майбутнього нашої держави.
Українська мова є однією із слов’янських мов. Важливо пам’ятати, що вона походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від міфічної давньоруської мови, яка нібито розділилася на три мови – українську, білоруську та російську. Процес формування української мови розпочався в VI ст. і тривав до XVI ст.
Після занепаду Київської держави та Королівства Русі для української мови настали важкі часи. Але найбільших утисків вона зазнала за часів московської держави та російської імперії.
Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання, а в церквах – виголошення проповідей українською мовою.
Не стала виключенням і теперішня російська агресія, активна фаза якої розпочалася ще у 2014 році. Так, окупаційна влада вживає заходів задля викорінення української мови на загарбаних територіях: впроваджується русифікація закладів освіти з усуненням викладання української мови, української літератури та історії України. Вилучаються та знищуються українська література і підручники історії України. Чиниться тиск на освітян для примусу здійснювати навчальний процес у школах російською мовою.
Українська мова жива, вона продовжує змінюватися та збагачуватись. Своєрідними «діамантами», прикрасами нашої мови є діалекти – різновид мови, яку люди використовують для спілкування на певній території. Кожен говір має свої унікальні особливості у фонетиці, лексиці та граматиці, а сама мова є результатом взаємодії цих діалектів упродовж історії. Донецька область завжди була місцем багатокультурного співіснування, відтак і говірка, притаманна нашому регіону, несе на собі відбиток різних мовних груп.
Актуальність Дня української писемності та мови сьогодні надзвичайно висока, оскільки мова є ключовим елементом національної ідентичності, символом свободи та засобом об’єднання суспільства. Це свято мотивує українців плекати, вдосконалювати та поширювати рідну мову, що особливо важливо в умовах протистояння російській агресії. Воно стимулює дискусії щодо мовної освіти, підвищує обізнаність про мовні права й надихає на вивчення, розвиток та збереження мови для майбутніх поколінь.
Цього року на Донеччині продовжує реалізовуватись низка проєктів, спрямованих на підтримку та популяризацію української мови та культури. Серед них - регіональний конкурс юних авторів поетичних та прозових творів «Я – майбутнє Донеччини», ініціатива «Мовні перегони», що заохочує донеччан до дослідження зразків української літератури та фольклору з метою вдосконалення мовлення, акція «Велич рідної мови», а також обласний флешмоб «Словничок Донеччини», який підкреслює унікальність місцевого мовного середовища як невід’ємної частини української мови, що сформувалась під впливом багатонаціонального складу нашого регіону, та багато інших заходів. Ці проєкти є важливими кроками у розвитку мовної свідомості серед донеччан, які сприяють популяризації української мови та розвитку українського інформаційного простору.