У 2023 році виповнюється 30 років Всесвітньому дню свободи преси.
Всесвітній день свободи преси був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у грудні 1993 року за рекомендацією Генеральної конференції ЮНЕСКО. Відтоді 3 травня, у річницю Віндгукської декларації, у якій містився заклик до урядів держав усього світу забезпечити свободу преси та її демократичний характер, відзначається Всесвітній день свободи преси.
Для журналістів та представників громадянського суспільства це день боротьби за демократичну пресу, вільну від владного тиску та цензурних обмежень.
За три десятиліття з моменту проголошення Всесвітнього дня свободи преси у більшості країн світу відбулись значні зміни у розвитку вільної преси та свободи. Поширення незалежних медіа в багатьох країнах і зростання цифрових технологій сприяють більш широкому та правдивому розповсюдженню інформації. Проте свобода ЗМІ, безпека журналістів і свобода вираження поглядів все більше зазнають утисків, що впливає на дотримання інших прав людини.
Темою цьогорічного дня свободи преси є «Формування майбутнього прав: свобода вираження поглядів як рушійна сила всіх інших прав людини». Спеціальне святкування 30-ї річниці Всесвітнього дня свободи преси є закликом до відновлення свободи преси, а також незалежних медіа, що є ключовим для здійснення всіх інших прав людини.
ЮНЕСКО захищає та підтримує свободу вираження поглядів, незалежність і різноманітність засобів масової інформації, доступ до інформації та інноваційне використання цифрових технологій, забезпечення гарантій основних свобод онлайн і офлайн. Крім того, не менш актуальним є забезпечення етичного розвитку та використання новітніх технологій, які мають дедалі більший вплив.
У 1997 році з ініціативи Виконавчої ради ЮНЕСКО була заснована щорічна Всесвітня премія ЮНЕСКО/Гільєрмо Кано за свободу преси. Премія присуджується особі, організації чи установі, яка зробила видатний внесок у захист та/або сприяння свободі преси в будь-якій точці світу, особливо якщо це було досягнуто в умовах небезпеки.
Премія отримала назву на честь Гільєрмо Кано Ісази, колумбійського журналіста, якого було вбито перед офісом його газети El Espectador у Боготі 17 грудня 1986 року.
Лауреатами Всесвітньої премії ЮНЕСКО/Гільєрмо Кано за свободу преси 2023 року були названі три ув’язнені іранські журналістки: Нілуфар Хамеді, Елахе Мохаммаді та Наргес Мохаммаді. Їх репортажі допомогли розпалити революцію навколо смерті Махси Аміні.
«Зараз, як ніколи, важливо віддати належне всім жінкам-журналісткам, яким заважають виконувати свою роботу і які стикаються з погрозами та нападами на їх особисту безпеку. Сьогодні ми вшановуємо їхню відданість правді та підзвітності», – сказала Одрі Азуле, Генеральний директор ЮНЕСКО.
Українське друковане слово пережило багато викликів, заборон та утисків, як за часів російської імперії, так і радянського союзу. Лише номінальна свобода думки та поглядів були притаманні радянській пресі. Насправді, будь-який прояв «инакомыслия» призводив до арештів, репресій та розстрілів. Так, за поширення редагованого В’ячеславом Чорноволом «Українського вісника» громадяни отримували реальні терміни ув’язнення.
За роки незалежності в Україні загинуло понад 100 журналістів, які були вбиті, померли за нез’ясованих обставин або вчинили самогубство. Серед них: Георгій Гонгадзе, Ігор Александров, Павло Шеремет.
У Всесвітньому індексі свободи преси міжнародної організації «Репортери без кордонів» у 2023 році Україна посіла 79-те місце із 180 країн світу. За рік Україна змогла піднятися у рейтингу на 27 пунктів.
Крім того, 3 травня згадують журналістів, які загинули під час виконання своїх професійних обов’язків або стали жертвами політичного терору.
За інформацією Національної спілки журналістів України, станом на 2 листопада 2022 року від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України окупанти вбили щонайменше 43 медійників. За верифікованими даними НСЖУ, серед загиблих – 8 журналістів, які виконували професійні обов’язки; 13 медійників – цивільних жертв; 22 представники ЗМІ, які були мобілізовані для захисту України у лавах Сил оборони України.
Всесвітній день свободи преси – це можливість нагадати, що демократичний розвиток країни, донесення правдивої та своєчасної інформації неможливе без свободи слова та свободи преси. Це про зобов’язання представників влади бути відкритими та щирими у взаємодії з пресою, це про професійну етику журналістів та їх зобов’язання перед суспільством.
Саме завдяки журналістам увесь світ дізнається про жахи війни в Україні, а також про те, якою ціною ми відстоюємо свою свободу та незалежність.