30 липня 2014 року військовослужбовці 2-ї батальйонно-тактичної групи 93-ї окремої гвардійської механізованої бригади разом з бійцями Правого сектору звільнили місто Авдіївка, яке утримувалося військовими формуваннями, підконтрольними російській федерації з квітня 2014 року.
Авдіївка є частиною донецько-макіївської агломерації, і позиції навколо неї дозволяли контролювати північні околиці Донецька і Ясинуватої, південні околиці Горлівки, а також швидкісну трасу М04 «Донецьк — Горлівка». Окрім тактичної важливості міста, у ньому також працював один з найбільших коксохімічних заводів у Європі — Авдіївський коксохімічний завод.
Доклавши всіх сил, військовики провели блискучу визвольну операцію, повернувши місто під контроль української влади. Слід зазначити, що хоча ворог і вів щільний вогонь, обійшлося без втрат.
Всі роки після визволення Авдіївка залишалася прифронтовим містом, де подекуди лунали постріли. Попри періодичні обстріли, вісім років місто розвивалося. В лютому 2018 року було відновлено газопостачання, якого в місті не було чотири роки через зруйнований газопровід. У цьому ж році вперше відбувся фестиваль мистецтв «Авдіївка FM». Потім він став щорічним. Рятувальники відбудували сотні покрівель приватних будинків, що були розбиті окупантами. В грудні 2020 року «Укрзалізниця» запустила потяг Авдіївка – Київ. 1 вересня 2021 року було відкрито реконструйовану опорну школу.
Цю школу розбили російські військові вже під час повномасштабної війни. Місто щодня обстрілює російська армія, там жодної вцілілої будівлі. Знов немає газу, води, тепер вже й світла. Попри все, наші захисники вперто б’ються за кожен клаптик рідної землі. А над змученою, охопленою вогнем Авдіївкою майорить український прапор.