30 липня 2014 року українські військові звільнили Авдіївку від російських окупаційних сил і підконтрольних їм незаконних збройних формувань. Місто перебувало під окупацією з квітня 2014 року.
Операція зі звільнення Авдіївки тривала з 28 до 30 липня 2014 року. Основну роль у ній відіграли військовослужбовці 93-ї окремої механізованої бригади у взаємодії з добровольцями «Правого сектору». Українські підрозділи обійшли позиції противника, провели зачистку міста та до кінця 30 липня повністю відновили контроль над Авдіївкою. Доклавши всіх сил українські військові провели блискучу визвольну операцію, повернувши місто під контроль української влади. Слід зазначити, що хоча ворог і вів щільний вогонь, обійшлося без втрат.
Після визволення було виявлено катівню, облаштовану окупантами для незаконного утримання і катування людей.
Упродовж наступних років Авдіївка залишалася одним із головних форпостів України на Донеччині. Попри постійні обстріли, місто жило й розвивалося: відновлювалася інфраструктура, працював унікальний Авдіївський коксохімічний завод - один з найбільших коксохімічних заводів у Європі, у 2020 році було відкрито залізничне сполучення Авдіївка – Київ, а у 2021 році – реконструйовану опорну школу.
Після початку нового етапу відкритої збройної агресії російської федерації, Авдіївка стала одним із найгарячіших напрямків фронту. Майже два роки українські захисники стримували чисельно переважаючі сили противника. У лютому 2024 року, після багатомісячних безперервних штурмів і масованих авіаційних ударів, Сили оборони України здійснили організований відхід із міста, щоб зберегти життя особового складу.
Звільнення Авдіївки у 2014 році стало одним із ключових успіхів Антитерористичної операції, а її багаторічна оборона увійшла до історії як приклад стійкості українських військових і незламності мешканців Донеччини.