5 серпня 1937-го розпочався сумнозвісний Великий терор, під час якого комуністична влада руками органів держбезпеки ув’язнила, катувала, розстріляла або депортувала чи кинула до таборів ГУЛАГу понад 1,5 млн людей.
Саме в цей день за наказом НКВД СРСР № 00447 вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1937 року П51/94 «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від «елементів», які не годилися для будівництва комунізму.
Сам механізм репресій було запущено набагато раніше, 26 вересня 1936 року, коли НКВД СРСР очолив Микола Єжов. Саме з його іменем пов’язують хвилю Великого терору, ініційовану Йосипом Сталіним. Фактично новий очільник прийшов до НКВД з готовим планом репресивних дій, насамперед проти діячів, опозиційних Сталіну.
Відповідно до вищезазначеного наказу НКВД № 00447 запроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали розстріл, за ІІ-ю категорією – ув’язнення в таборах ГУЛАГ (рос: Главное управление лагерей) НКВД СРСР.
В Українській РСР, до складу якої входила Молдавська автономна республіка, належало загалом репресувати 28 800 людей.
В тому числі, в Харківській області - 2000 (І категорія) і 3500 (ІІ категорія), в Київській - 2000 і 3500, у Вінницькій - 1000 і 3000, у Донецькій - 1000 і 3000, в Одеській - 1000 і 3500, у Дніпропетровській - 1000 і 2000, у Чернігівській - 300 і 1300, у Молдавській автономії - 200 і 500.
«Операцію, - йшлося далі в оперативному наказі, - розпочати 5 серпня 1937 року і завершити протягом чотирьох місяців».
Від серпня слідчі на допитах застосовували поголовне побиття - вибивали з арештантів «зізнання» у шпигунстві на користь іноземних розвідок (діапазон - від польської до японської) чи підготовці замаху на Сталіна. Або, піддавши нелюдським тортурам, змушували в’язнів підписати протокол допиту, від початку до кінця вигаданий слідчим – нібито підслідний був колишнім жандармом, есером, петлюрівцем, білогвардійцем, куркулем, меншовиком, троцькістом, боротьбистом, сектантом абощо. Варіантів існувало безліч, все залежало від біографії конкретного в’язня та «творчої» фантазії слідчого.
І хоча наказ № 00447 начебто забороняв перевищувати затверджені «ліміти», про це швидко забули. Адже в країні соціалізму вважали справою честі перевиконання будь-яких планових показників. Тож серед підрозділів НКВД розгорнулося неабияке соціалістичне змагання - хто більше виявить і знешкодить «ворогів народу».
Із проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.
За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів, а тільки 0,3 % із заарештованих були звільнені.
Лише в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорська в Карелії за кілька днів із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року було розстріляно 1111 людей. Із них 287 українців та людей, долі яких пов’язані з Україною. Серед яких: Лесь Курбас, Микола Куліш, Марко Вороний, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний та інші яскраві постаті українського відродження 20-х років ХХ століття.
Закінчити боротьбу із «ворожими елементами» планувалось за 4 місяці, однак репресії тривали понад 15 місяців і були офіційно припинені постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, хоча насправді вони тривали й далі.
Великий терор тридцятих років 20 століття не зламав українського народу, його духу та мужності. російська федерація ж успадкувала найгірші сталінські традиції, стала державою-терористом та становить небезпеку для всього світу. Сьогодні українські захисники борються за те, щоб раз і назавжди здолати агресора та унеможливити подальші спроби рф знищити український народ, нашу державність та вдаватися до шантажу всього людства.