9 серпня відзначається Міжнародний день корінних народів світу, встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 році.
Законом України «Про корінні народи України» від 01 липня 2021 року № 1616-IX корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, визнано кримських татар, караїмів, кримчаків. Цим законом гарантовано, що корінні народи України мають право на дотримання, відродження та розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій і звичаїв, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини.
Корінні народи України — кримські татари, караїми та кримчаки — є носіями глибокої історичної тяглості, яка формувала багатокультурний характер півострова. Вони зробили вагомий внесок у мовну, релігійну, архітектурну та інтелектуальну спадщину України. Кримські татари, зокрема, відіграли провідну роль у політичному житті регіону, включаючи створення Кримської Народної Республіки у 1917 році, яка прагнула співпраці з Українською Народною Республікою на засадах демократичного самовизначення. У 1991 році кримськотатарський народ одноголосно підтримав незалежність України і згодом активно інтегрувався у її політичне та культурне життя.
Історія цих народів сповнена важких випробувань. Караїмів та кримчаків переслідували як за радянської влади, так і під час нацистської окупації. Караїмів у 1930-х роках репресували разом із іншими релігійними меншинами. Кримчаків же за єврейське походження знищували нацисти: у 1941-1942 роках у Криму розстріляли майже всіх представників цієї громади. У травні 1944 року радянська влада депортувала близько 200 тисяч кримських татар до Середньої Азії в умовах, які призвели до загибелі десятків тисяч людей від голоду та хвороб.
Попри важкі випробування, кримським татарам вдалося зберегти свою національну ідентичність, повернутися з депортації та відновити власний представницький орган — Меджліс. Вони продовжили розвивати рідну мову, літературу, культуру та зберігати традиції. Караїми залишили після себе унікальну релігійну спадщину — зокрема, кенаси в Євпаторії, які досі існують як історичні пам’ятки. Кримчаки, попри свою майже зниклу чисельність, ведуть боротьбу за збереження кримчацької мови, релігії та звичаїв.
Анексувавши Крим, російська федерація продовжує політику радянської влади, послідовно витісняючи з публічного простору національне питання, стираючи ідентичність, просуваючи ідею «єдиного російського народу» — як у самій росії, так і на окупованих територіях.
російська пропаганда роками поширює фейки про покращення рівня життя кримських татар після окупації 2014 року, підтримку ініціатив зі сторони окупаційної адміністрації рф тощо. Насправді ж окупаційні силовики чинять тиск на кримських татар, проводять обшуки в їхніх будинках, у мечетях, фабрикують справи, переслідують та викрадають людей. 9 серпня — це додаткова можливість спростовувати ці міфи фактами, історіями живих людей, культурними маркерами, що не піддаються фальсифікації. Що частіше в міжнародному медіапросторі звучать факти про утиски, депортації, знищення мов, то ближче ми до притягнення відповідальності держави-агресора. Актуалізація цієї теми працює на випередження — аби визнання злочинів стало не лише моральним, а й політико-правовим фактом.
Станом на 23 червня 2025 року щонайменше 220 осіб перебуває в ув’язненні через політично вмотивовані переслідування, організовані окупаційною адміністрацією росії в Криму. З них 133 — представники кримськотатарського народу, яких безпідставно звинувачують у «тероризмі» чи «екстремізмі». Ці репресії є частиною свідомої політики, спрямованої на придушення будь-якого опору, обмеження основних свобод і витіснення корінного народу з його історичної батьківщини.
До того ж станом на 17 липня 2025 року зафіксовано щонайменше 1472 справи, передані до так званих «судів» за статтею 20.3.3 КпАП рф, яка передбачає відповідальність за так звану «дискредитацію збройних сил рф».
У 1340 випадках уже винесено вироки у вигляді штрафів або інших покарань, тоді як 55 справ залишаються на розгляді. росія нормалізує насильство, а майже кожна друга особа, яка зазнає переслідування в окупованому Криму за проукраїнську позицію, — жінка.
Україна активно працює над захистом прав корінних народів. У липні 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про корінні народи України», визнавши кримських татар, караїмів і кримчаків корінними народами України. Цей закон гарантує їхні культурні, освітні та мовні права, а також захист від примусової асиміляції чи переселення.
Міжнародний день корінних народів світу є нагодою підкреслити важливість захисту прав і культур корінних народів України, які, попри окупацію Криму, продовжують боротьбу за свою ідентичність. Їхня стійкість, підтримана законодавчими ініціативами України та міжнародною солідарністю, є прикладом сили духу та прагнення до справедливості.
За матеріалами Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим