#плічОпліч
Колись у передноворічні свята повітря в центрі Бахмута пахло морозною свіжістю та передчуттям дива. Сьогодні воно пахне спогадами. Але навіть через дим загарбаного міста пробивається світло, яке неможливо окупувати.
У грудні площа біля Бахмутського міського центру культури та дозвілля імені Євгена Мартинова ставала серцем громади. Саме тут, під звуки сміху та святкових пісень, запалювала свої вогні головна ялинка міста.
Цьогоріч, попри фізичну відсутність рідної площі, Бахмутська громада довела: місто — це не стіни, це люди. У межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», Бахмутська громада-форпост запропонувала своїм громадам-партнерам — Гостомелю, Кременчуку та Гощі — об’єднати новорічні традиції.
«Ми хочемо пригадати, як саме проходили наші свята, і символічно об'єднати наші ялинки. Нехай вогні Гостомеля, стійкість Кременчука та тепло Гощі підсвітять шлях додому для нашої бахмутської ялинки», — зазначають в управлінні молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради.
Ідея челенджу проста і водночас цінна: показати, що традиції не мають прописки. Коли бахмутяни діляться світлинами своєї ялинки з жителями Гощі чи Гостомеля, відбувається магія солідарності.
Гостомель, який першим прийняв удар на себе, розуміє біль Бахмута без слів. Кременчук, що став надійним тилом, готовий ділитися своїм теплом. Гоща, яка гостинно прийняла переселенців, стає майданчиком для збереження бахмутської ідентичності.
Бахмутська ялинка сяє не на площі, а в кожному дописі в соцмережах, у кожній спільній молитві.
Запалюючи вогні в Гостомелі, Гощі чи Кременчуці, даємо обіцянку: одного разу головна ялинка Бахмута знову засяє вдома. І це світло буде видно аж до самого неба.
За матеріалами Бахмутської міської ради