
Водій мінометного взводу 109-го окремого батальйону 109-ї окремої бригади територіальної оборони (109 ОБр ТрО)
Народився та проживав на Донеччині.
Олексій був людиною з "золотими руками" — власноруч побудував родинний будинок та створював чудові меблі. Захоплювався риболовлею, полюванням та дуже любив тварин, про яких завжди піклувався. До лав захисників України приєднався у грудні 2022 року. Служив на відповідальній посаді водія у мінометному підрозділі, забезпечуючи вогневу підтримку піхоти на найгарячіших ділянках фронту.
Загинув 14 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Степове Покровського району Донецької області. Під час ворожого обстрілу отримав вогнепальне поранення, несумісне з життям.
Похований на Алеї слави кладовища «Озерка».
Залишилися дружина, син, донька та брат.