Наприкінці серпня 2014 року українська армія пройшла через одну з найтрагічніших сторінок у своїй новітній історії. Це була кривава крапка в історії нашого наступу влітку 2014 року. Ті події, в яких українські військові зазнали найбільших за історію АТО втрат, тепер називають «Іловайським котлом» або «Іловайською трагедією». Іловайський котел забрав життя сотень бійців, десятки – опинилися у полоні. Основною причиною трагічних наслідків цих подій називають більш ніж десятикратну перевагу ворога у техніці та живій силі.
Місто Іловайськ розташоване за 40 кілометрів на південний схід від Донецька. Тут добували вапняк і щебінь, якихось значних економічних об’єктів не було. Але Іловайськ був важливим з військової точки зору, тому було дві причини його завоювати і обидві вони пов’язані з одним з найголовніших елементів війни – з логістикою. По-перше, Іловайськ – це один з найбільших залізничних вузлів на Донбасі. По-друге, він розташований за 12 кілометрах від дороги, яка сполучає Донецьк з Луганськом.
Бої за Іловайськ розпочалися у другій половині серпня 2014 року. Відповідно до звіту Міністерства оборони України, даних Служби безпеки України та Головної військової прокуратури України, 24 серпня 2014 року Російська Федерація без оголошення війни перекинула через кордон на окуповану бойовиками територію 6 тисяч військових, понад 300 броньовиків та до 60 танків. Через кілька днів бійці сил АТО потрапили в оточення.
За словами військових, які вийшли з Іловайська, певний час у них іще були шанси прорватися і з боєм вийти з міста. Але керівництво вирішило домовитись про гарантії безпеки та «зелений коридор» для виходу наших військ. Таким чином збройні формування Російської Федерації виграли ще кілька днів. За цей час ворог встиг облаштувати вогневі позиції уздовж майбутнього «зеленого коридору», перетворюючи його на коридор смерті.
Умови виходу наших підрозділів постійно змінювались. В останній момент українським солдатам уже пропонувалось виходити без зброї та техніки. У зеленому коридорі із заздалегідь підготовлених вогневих позицій, артилерійським, снайперським, кулеметним та усіма іншими видами вогню було завдано удар по нашій колоні.
Тимчасова слідча комісія, створена у Верховній Раді України для розслідування подій трагедії з’ясувала, що в «Іловайському котлі» загинули майже тисяча військовослужбовців. За офіційними даними – 366 загиблих, 158 зниклих безвісти, 429 поранених, 128 полонених.
Незважаючи на нерівність сил і вкрай невигідне положення, наші військові чинили супротивнику запеклий опір. Про це рідко говорять, але в Іловайську і навіть під час виходу наші військові дали супротивнику бій. Справжній, надзвичайно жорстокий і для багатьох останній. У тому бою було знищено більшу частину нашої техніки, зброї, військового та волонтерського майна. Українська армія зазнала найбільших одночасних втрат на цій війні, а ворог вчергове показав, що гарно уміє стріляти лише у спину.
Департамент інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації