Товариство Червоного Хреста України було створено в період Першої світової війни за ініціативи Маріїнської громади сестер милосердя Червоного Хреста, яка вже чотири десятиліття надавала благодійну медичну допомогу мешканцям Києва.
Першими очільниками Українського Червоного Хреста стали Євмен Лукасевич, Борис Матюшенко та Василь Наливайко.
15-18 квітня 1918 року в українській столиці відбувся з’їзд, на якому й було створено Товариство Червоного Хреста України. На форум зібралися активісти руху, представники медико-санітарних організацій Союзу земств і Союзу міст.
Коло діяльності організації було доволі широким: допомога біженцям та військовополоненим, турбота про інвалідів і дітей-сиріт, боротьба з голодом та масовими епідеміями – створювалися лазарети та госпіталі, пункти харчування і будинки для безпритульних, протитуберкульозні та венерологічні диспансери, станції боротьби з малярією. За ініціативи Товариства Червоного Хреста України будувалися громадські пральні і лазні, засновувалися фельдшерсько-акушерські пункти, аптеки та магазини санітарної гігієни. В роки голоду 1921-1923 рр. організовувалися безкоштовні їдальні, селянам роздавалися продовольчі пайки.
Гуманітарним напрямком своєї діяльності організація безперешкодно займалася всього 5 років. Від 1923 року Товариство почало здійснювати військово-санітарну підготовку населення до захисту держави. Відтак головним стає не гуманітарний, а військово-оборонний напрямок діяльності. А в 1938 році постановою Ради Народних Комісарів у Червоного Хреста України відібрані всі належні йому заклади. Самостійність організації було повністю ліквідовано, і надалі вона сприймалася як одна з ланок державної системи охорони здоров’я.
З початком Другої світової війни на лінії фронту працювали понад 100 тисяч медичних сестер, санінструкторів та сандружинниць Українського Червоного Хреста, які надавали медичну допомогу та рятували життя пораненим. У цей час розпочалася масова популяризація донорства крові, тому що багато медичних закладів потребували запасів крові для допомоги пораненим. Також створювалися санітарно-епідеміологічні загони, які займалися медичними обстеженнями й санітарним контролем населених пунктів, які постраждали від військових дій.
У 1961 році створена патронажна служба Українського Червоного Хреста, яка здійснювала медико-соціальний догляд за найвразливішими верствами населення України протягом наступних понад 50 років.
Президентським указом 28 жовтня 1992 року Товариство Червоного Хреста України визнано єдиним Національним Товариством Червоного Хреста на території України, уповноваженим сприяти органам влади в їхній діяльності у гуманітарній сфері.
З початку повномасштабного вторгнення рф на територію України Товариство Червоного Хреста України оперативно мобілізувало всі сили та ресурси й розпочало надавати допомогу постраждалому населенню. З 24 лютого 2022 року волонтери та співробітники Товариства Червоного Хреста України майже цілодобово працюють у різних куточках України: доставляють гуманітарну допомогу, проводять навчання з першої допомоги й мінної небезпеки, надають психосоціальну підтримку.
Загони швидкого реагування виїжджають на місця руйнувань житлових будинків разом з ДСНС України, евакуюють людей та транспортують маломобільних осіб з «гарячих точок», чергують на залізничних вокзалах і пунктах перетину кордону. Місцеві осередки Товариства облаштовують місця для людей, які були вимушені покинути свої домівки, та забезпечують їх найнеобхіднішим.
Робота Товариства постійно координується з державними службами України, партнерами та колегами з Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Люди допомагають людям — саме в цьому сила Червоного Хреста.