13 червня 2014 року підрозділи українських збройних сил звільнили м. Маріуполь, що стало переломним моментом війни на Сході країни.
Місто є ключовим для Донеччини і досить значним для України, з населенням близько 500 тис. осіб та часткою промислового виробництва близько 7% від загальнодержавного. Маріуполь є портовим та індустріальним центром із металургійними комбінатами та машинобудівними заводами, осередком культури та мистецтва Донеччини. Він має й надважливе стратегічне значення для оборони держави через виробництво місцевими підприємствами критично-важливих елементів бронювання військової техніки та як одним з найбільших «морських воріт» України.
З середини квітня 2014 року будівля міської ради та інші ключові об’єкти на території міста були в руках місцевих сепаратистів та російських найманців. У центрі міста ними були перекриті декілька вулиць та облаштований укріпрайон. Дії місцевих силовиків були практично повністю паралізовані. Декілька сотень українських військових утримували лише Маріупольський аеродром.
Вранці 9 травня розпочалося силове протистояння між російськими окупаційними військами та силами АТО у місті. Близько 60 озброєних бойовиків вчинили спробу захоплення міського управління внутрішніх справ, внаслідок чого сталася перестрілка. Правоохоронці, серед яких були бійці Національної гвардії та СБУ, оточили по периметру будівлю управління, на першому і другому поверхах якого забарикадувалися до 30 сепаратистів, які використовували проти силовиків гранати та стріляли з автоматичної зброї. З боку силовиків у бою було залучено 3 БТРи. Близько 12.30 загорівся перший поверх Маріупольської міської ради. Внаслідок пожежі у міській раді, що тривала усю ніч згоріли барикади на вході до неї та було пошкоджено деякі кабінети з 1 до 4 поверху та верхні поверхи у центральній частині будівлі. Вранці 10 травня стало відомо, що керівництво антитерористичної операції ухвалило рішення про відведення з Маріуполя бійців Національної гвардії з метою уникнення ескалації напруги у місті.
Спочатку планувалося звільнити Маріуполь 23 травня, однак дату деокупації було перенесено через відсутність необхідних сил і засобів.
Спецоперація звільнення міста була спланована та проведена протягом однієї доби з 12 та 13 червня. До операції було залучено 150 «азовців», 2 роти батальйону «Дніпро», 2 роти НГУ та спецпідрозділ МВС. Також допомагали місцеві активісти та члени «Правого сектора». Перед початком операції район її проведення заблокували військові ЗСУ та нацгвардійці. У місті на момент початку операції знаходилося близько 80 бойовиків. Штурм розпочався близько 5 години ранку. Спершу «азовці» вдарили по позиціях терористів із ЗУ-23, після чого своє завдання почали виконувати штурмові групи. Метою було взяття відділення банку на вулиці Грецькій, де бойовики влаштували свій штаб. Терористи встигли замінувати територію навколо банку – на одній із мін підірвався боєць «Азову». В цілому просування здійснювалося досить стрімко і за декілька годин українські сили ліквідували основні опорні пункти та техніку терористів. Згодом контроль над усіма раніше захопленими будівлями було відновлено, а «укріпрайон» бойовиків на вулиці Грецькій знищено.
Декілька бойовиків було ліквідовано, близько 20 захоплено в полон, декільком десяткам вдалося втекти з міста, перевдягнувшись у цивільний одяг. Ніхто з цивільних мешканців Маріуполя, під час проведення операції, серйозно не постраждав.
Ввечері, 13 червня 2014 року, над міською радою Маріуполя замайорів синьо-жовтий стяг.