6 квітня виповнюється 10 років від проведення проросійського мітингу на площі Леніна в Донецьку, після якого агресивно налаштовані штурмовики захопили будівлю обласної державної адміністрації. З будівлі Донецької ОДА цього дня скинуто прапор України. Відтак керовані москвою проросійські сили, що орудували навесні 2014 року на сході України, остаточно викрили свої агресивні, руйнівні й злочинні наміри, спрямовані на ліквідацію інститутів української державності та створення хаосу і беззаконня. Саме ці насильницькі дії, до яких перейшли в Донецьку підбурювані кремлем бойовики, знаменували початок активної фази російської агресії на сході України.
6 квітня 2014 року після проросійського мітингу на площі Леніна, присвяченому затриманим напередодні бійцям «Беркуту», які брали участь у протистоянні 18-20 лютого, колона з 2 тисяч демонстрантів перемістилася під будівлю Донецької ОДА. Група з близько 50 агресивно налаштованих «активістів», озброєних палицями, прорвала блокаду будівлі, яку охороняли близько 300 правоохоронців. Інша група прорвалася до подвір'я адміністрації, звідки проникла усередину держустанови. Під час штурму проти силовиків було застосовано вибухові пакети, у вікно ОДА було кинуто гранату; під тиском мітингарів правоохоронці покинули свої позиції, залишивши близько 10 щитів, кілька касок та радіостанцію. У натовпі штурмовиків було помічено велику кількість жінок та дітей, з-за спин яких проросійським зайдам було легше чинити свавілля.
Після захоплення з будівлі адміністрації було скинуто прапор України — замість нього на даху вивісили російський триколор, прапори комуністичної партії та організації «Донецька республіка»; крім того, у приміщенні портрет очільника області Сергія Тарути було замінено на портрет Віктора Януковича. Ініціативна група, під керівництвом якої був здійснений штурм, провела прес-конференцію і висунула вимогу до Донецької обласної ради зібрати до півночі 6 квітня позачергову сесію й ухвалити рішення про проведення на території області референдуму щодо приєднання регіону до росії. У випадку відмови проросійські активісти пригрозили оголосити «народний мандат», тобто розпустити раду і створити «народну обласну раду», до якої увійдуть представники різних міських громад. Згідно з заявами сепаратистів до захопленої держустанови «їдуть з інших областей», а мітингувальники, які захопили ОДА, будуть перебувати в будівлі, де «всю ніч триватиме засідання координаційної ради Донецької області».
Вночі особи, які захопили ОДА, збудували на ґанку будівлі барикаду з шин та колючого дроту, створили «пункт прийому їжі» та заготовили бруківку для оборони власних позицій. Під час сутичок активісти заборонили журналістам знімати події та вимагали від них покинути місце проведення акції, мотивуючи свої вимоги нібито «необ'єктивним висвітленням подій». У ніч на 7 квітня у Донецьку було також захоплено обласне управління СБУ. Акція відбувалася за підтримки «Народного ополчення Донбасу» та партії «Російський блок». За фактом захоплення держустанови Донецька обласна прокуратура розпочала розслідування.
7 квітня у залі засідань облради за участі кількох десятків «народних депутатів», які прибули з міст Донецької області, було зачитано декларацію про утворення так званої «Донецької народної республіки», яка проголошувалася на території області та яка мала у майбутньому, мовляв, увійти до складу росії. Крім того, самопроголошені депутати ухвалили рішення про проведення 11 травня референдуму з приводу питання створення Донецької республіки та звернення до президента рф Путіна з проханням увести до регіону російський миротворчий контингент.
Сепаратисти також провели пікет місцевого телеканалу, вимагаючи надати їм ефір. Під час пікетування Донецької ОДТРК сталася перестрілка: невідомі особи здійснили кілька пострілів з автоматичної зброї у повітря, на що міліціонери відповіли аналогічними пострілами, після чого нападники зникли на автомобілях у невідомому напрямку. Увечері спецпідрозділи СБУ у ході антитерористичної операції звільнили будівлю обласного управління СБУ.
Результати опитування, проведеного з 26 по 29 березня 2014 року Донецьким інститутом соціальних досліджень і політичного аналізу (ДІСІПА), показали, що лише 26,5 % донеччан схвалюють дії пропутінських сепаратистів, а 40,8 %, навпаки, підтримують акції за єдність України. Захоплення адміністративних будівель засуджує 77 % донеччан, позитивно оцінює тільки 16 %. Найменше донеччани підтримують насильство, однозначно не підтримують 85 % жителів міста.
Призначений Верховною Радою прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, відкриваючи засідання уряду заявив, що на сході країни реалізується план із дестабілізації ситуації:
«Я хотів би звернутися, в першу чергу, до всіх жителів східних областей України. Абсолютно зрозуміло, що йде реалізація антиукраїнського, антидонецького, антилуганського і антихарківського плану - плану по дестабілізації ситуації, плану, щоб іноземні війська перетнули кордон і захоплювали територію країни, чого ми не допустимо.
Упевнений, що жителі Донецька, Луганська та Харкова хочуть жити в єдиній, унітарній країні. Саме для цього ми почали процес конституційних змін, щоб передати повноваження на місця, щоб кожен почувався гідним громадянином країни, який впливає на владу і в Україні, і в своїй області».
Управління зі зв'язків з громадськістю Донецької міськради заявило, що ані міська рада, ані дев'ять районних рад Донецька не уповноважували когось брати участь у зборах, на яких приймалися рішення про долю Донецької області. Донецька міськрада закликала всіх жителів дотримуватися закону і порядку і не брати участі в протиправних діях. Прокуратура Донецька розпочала розслідування за статтею «масові заворушення» щодо учасників протестних мітингів. Призначений голова Донецької обласної держадміністрації Сергій Тарута назвав незаконними всі рішення «народної ради», закликавши активістів звільнити захоплені приміщення. За його словами, вихід з кризи, що склалася, повинна знайти діюча обласна рада депутатів, якій слід дати можливість провести екстрену позачергову сесію. Прокуратура Донецька щодо учасників протестних мітингів розпочала розслідування за статтею «масові заворушення».
А вже за кілька днів після подій у Донецьку, 12 квітня 2014 року, найгарячішою точкою на мапі України став Слов'янськ. Проросійські бойовики цього дня захопили Слов'янський міський відділ поліції, а згодом окупували й усе місто.
З цієї дати у Слов'янську запанували безлад і беззаконня. Бойовиками були встановлені блок-пости, заміновані окремі будівлі, шляхопроводи та околиці Слов'янська. Окупанти заборонили в місті діяльність політичних партій, поставили під заборону свободу висловлювань, розпочали репресії щодо тих, хто був помічений у проукраїнських поглядах. Згодом за таких умов перестали працювати державні установи, крамниці, банки, місто залишилося без електро- та водопостачання. Тисячі громадян змушені були кинути свої домівки, роботу й шукати прихистку подалі від небезпеки.
Увечері 12 квітня 2014 року Рада національної безпеки і оборони України провела засідання, на якому ухвалила рішення про початок Антитерористичної операції (АТО), - його було оголошено наступного дня, 13 квітня. Сама операція тривала з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2018 року. Після АТО на сході України була введена операція Об'єднаних сил (ООС).
На знімках: Донецьк, квітень 2014 року.
