Згідно статті 3 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»: суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.
Кабінет Міністрів України може визнати об’єднану територіальну громаду як таку, що є спроможною, у разі її утворення в порядку, визначеному цим Законом навколо населеного пункту, визначеного Перспективним планом формування територій громад.
Згідно статті 4 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов:
- територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися;
- об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах однієї області;
- при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади;
- якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання.
Документом для формування спроможних громад є Перспективний план, який розробляється та затверджується відповідно до Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 № 214. За своєю суттю Перспективний план – це бачення державою ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області. Перспективний план охоплює всю територію області, розробляється і приймається для того, щоб у регіоні не залишалося ”білих плям”.