У цьому році 28 липня Україна вперше відзначатиме День Української Державності. Донецька облдержадміністрація започаткувала онлайновий проєкт #Донеччани_державотворці, у межах якого пропонує розмістити на офіційних вебсайтах, а також на сторінках у соціальних мережах, із хештегом #Донеччани_державотворці та тегом @Донецька обласна державна адміністрація, інформацію про мешканців Донеччини минулого та сьогодення, які зробили значний вклад у розбудову та розвиток української державності, боротьбу за незалежність і суверенітет України. Сьогодні ми розповідаємо про Юрія Матущака.
Юрій Матущак народився в Донецьку 15 лютого 1987 року. У 2004 році закінчив одну зі шкіл міста та вступив на історичний факультет Донецького національного університету, адже з дитинства цікавився українською історією та культурою. Він мав організаторські здібності, з натхненням та ентузіазмом брався за справу.
31 жовтня 2006 року студент третього курсу Юрко Матущак разом з однодумцями створив Донецьку обласну молодіжну громадську організацію «Поштовх», яку він очолив. Метою організації було сприяння українському національному відродженню в області. До неї долучалися активісти і з інших навчальних закладів Донецька, за рік вона стала однією з найбільш активних громадських організацій Донеччини.
Члени «Поштовху» розпочали в Донецьку актину роботу з вшанування жертв Голодомору і сталінських репресій, за підтримки УПЦ КП і Греко-Католицької Церкви організовували фестивалі Різдвяних вертепів. Афіши першого фестивалю, розклеєні на вулицях Донецька, за дорученням міської влади зривали, щоб перешкодити масовій участі молоді у ньому. Другий і третій фестивалі відбулись в Палаці молоді «Юність», куди приїздили вертепи зі Львівщини і Прикарпаття.
За студентських часів Юрко Матущак активно виступав за присвоєння Донецькому національному університету імені Василя Стуса, який навчався в ньому на історико-філологічному факультеті. З цією пропозицією організація зверталась до тодішнього Міністра освіти України Івана Вакарчука, але навіть його підтримка не зрушила цей процес. На загальних зборах університету у 2009 році було прийнято рішення щодо відмови від будь-якого присвоєння будь-яких імен. Рішення про присвоєння Донецькому національному університету імені видатного діяча Донеччини Василя Стуса було прийняте у 2016 році у Вінниці, куди переїхав вищий навчальний заклад.
Після закінчення університету Юрко пішов працювати вчителем історії в одну зі шкіл на околиці шахтарського Донецька. Перекладав з польської українською, брав участь у наукових експедиціях, підготовці видань з історії, планував навчатися в аспірантурі, однак його не зарахували через погляди та «зацікавленість» СБУ.
У 2011 році Юрій виїхав до Польщі, де був волонтером і займався проєктом відновлення пам’яті про трагедію на Волині 1943 року, збирав свідчення очевидців тих подій. Також він приєднався до Люблінського українського товариства.
У 2012 року Юрко Матущак повернувся до України та працював шкільним вчителем історії.
З перших днів Революції Гідності Юрій звільнився та долучився до організації донецького Євромайдану, створив самооборону Донецька для безпеки учасників проукраїнських акцій та мітингів від агресії сепаратистів, їздив на київський Майдан.
У червні 2014 року було небезпечно перебувати в Донецьку, тож Юрко зі своєю дівчиною, громадянкою Італії Франческою Леонарді, вимушено виїхав до Чернівців.
Разом з другом В'ячеславом Макаренком записався добровольцем до лав батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». У серпні 2014 року вони разом опинились у найстрашнішій точці війни – в Іловайську. Перед виходом, так званим «зеленим коридором», Юрій Матущак зателефонував мамі і сказав, де його документи. Колона, в якій пересувався Юрій з побратимами, була розстріляна російськими окупаційними військами. Разом з ним у БМП перебував і В’ячеслав.
Відтоді бійці вважалися безвісти зниклими - родичі та друзі розшукували їх майже дев’ять місяців. Встановити особи загиблих вдалося за експертизами ДНК, третю з них проводили у Польщі.
Указом Президента України від 14 листопада 2014 року №873/2014 «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», рядовий міліції МВС України Юрій Віталійович Матущак нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
#Донеччани_державотворці