#ВПО_Нові_умови_Нове_життя
Навесні 2022 року Ірина Лопатіна виїхала з Донеччини з однією валізою. Вдома залишилися дитячі фотографії, особисті речі й місця, до яких вона більше не могла повернутися. Уже в Кременчуці на Полтавщині вона почала створювати те, чого бракувало їй самій, - речі, які нагадують про рідний край. Так з’явився бренд «ТУТ ДІМ», під яким майстриня виготовляє чашки, футболки, пазли та інші вироби із зображеннями міст і місць, дорогих нашим мешканцям.
Історію переселенки розповідають «Вчасні новини».
Ірина народилася на Луганщині, але згодом родина переїхала до села Володимирівка Бахмутського району. Після школи Ірина вступила до Слов’янського педагогічного університету, де вивчала початкову освіту, й вирішила залишитися у Слов’янську та працювала вихователькою в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей.
У Кременчуці, щоб мати власний заробіток, Ірина почала віддалено працювати менеджеркою в місцевій студії дизайну й друку. Саме там вона й познайомилася з процесом виготовлення сувенірної продукції. Та поштовхом до власної справи стала не бізнес-ідея, а цілком особисте бажання мати чашку, яка нагадувала б про Донеччину.
Спочатку Ірина виготовляла їх для знайомих, а невдовзі отримала перші замовлення від незнайомих людей. Назва «ТУТ ДІМ» відображає ідею, на якій тримається бренд: дім — це не лише адреса, а й місця, з якими людина пов’язує своє життя. Для когось це ціле місто, для когось - конкретний будинок, подвір’я чи знайома вулиця.
Спочатку Ірина працювала переважно із зображеннями Донеччини, але згодом почали надходити замовлення з інших регіонів: Херсон, Нова Каховка, Суми та інші.
«Часто звертаються люди, які виїхали з окупованих або зруйнованих населених пунктів. Вони хочуть мати поруч бодай щось, що нагадуватиме про колишнє життя, - пояснює вона. - Крім того, дуже часто чашки з тими чи іншими містами замовляють і на подарунок — для близьких, які сумують за домом».
Чашки залишаються основним напрямом, але асортимент поступово розширюється. Зараз це - футболки, шопери, пазли, брелоки або пляшечки для води з якимось особливим зображенням.
До Ірини звертаються фонди та люди, які організовують розіграші, лотереї або збори на потреби ЗСУ чи допомогу притулкам для тварин. Вона виготовляє для них чашки, які організатори потім розігрують серед тих, хто долучився до збору донатами.
Водночас Ірині хотілося б, щоб «ТУТ ДІМ» асоціювався не лише з війною, окупацією та руйнуваннями. Адже рідні міста — це не тільки те, що люди були змушені залишити. Це ще й дитинство, зустрічі з друзями, прогулянки знайомими вулицями та інші світлі спогади, які залишаються з людиною незалежно від того, де вона живе тепер.
Сьогодні її роботи знаходять людей у різних містах і допомагають їм зберігати те, що не вмістилося у валізу під час вимушеного переїзду, - пам’ять про свій дім.
Український народ – талановитий та нескорений!