Сьогодні у рубриці проєкту «Нематеріальна культурна спадщина: Збережене крізь час» ми розповімо про елемент НКС обласного переліку «Персонаж шахтарського фольклору Шубін і легенди про нього». Цей загадковий герой уособлює зв’язок людини з підземним світом і є важливою частиною культурної пам’яті шахтарів. Легенди про Шубіна побутують у населених пунктах, де діяли вугільні та соляні шахти: Донецьк, Макіївка, Шахтарськ, Горлівка, Соледар, Добропілля, Покровськ (раніше Красноармійськ), а також Білозерське, де свідчення про Шубіна зафіксовані на шахті «Білозерська». Перекази, записані вченими та письменниками, зберегли ці історії як частину нематеріальної культурної спадщини.
Шубін - загадковий персонаж шахтарського фольклору Донеччини, чия історія важко піддається дослідженню через відсутність архівних документів та достовірних джерел. Однак перші свідчення про нього з’являються на початку ХХ століття, тоді коли почалась кустарна розробка кам’яного вугілля на території сучасної Покровської територіальної громади. Це стало основою для формування шахтарських легенд, де Шубін виступав як дух-покровитель шахт.
У переказах Шубін описується по-різному, але завжди як невидимий господар шахти, що піклується про безпеку шахтарів. У розповідях ХХ століття він зображується як бородатий шахтар у шубі з шахтарською лампою чи киркою. Згодом образ Шубіна змінюється, і в сучасних легендах його часто уявляють як маленького чоловічка з бородою, схожого на гнома.
Шахтарі вірять, що Шубін - це добрий дух, який оберігає їх від небезпеки, наставляє на вірний шлях і попереджає про загрози. Він майже не займається шкідництвом, а якщо і шкодить, то лише тим, хто недбало виконує свої обов’язки. Часто шахтарі розповідають, що, коли вони були втомлені і могли на мить закрити очі або задрімати, їм здавалося, ніби хтось підходить і шепоче: «Швидко виходь!» Це попередження від Шубіна часто рятувало їх від небезпеки, наприклад, вибухів чи зсувів лав. Шахтарі також бачили вогник від його коногонки, коли він проводжав їх до виходу з шахти. Також перед масштабними аваріями шахтарі часто чули кроки та завивання, що, як вони вважали, було попередженням про наближення небезпеки.
Цікавим є такий факт: щоб «задобрити» Шубіна, шахтарі залишали йому частину своєї їжі, сподіваючись, що це збереже їх в небезпечному підземному світі.
Запрошуємо вас зануритися у легенди про Шубіна, перейшовши за посиланням: http://surl.li/ldeyvm.
#Збережене_крізь_час
#НКС_Донеччини
#Нематеріальна_культурна_спадщина_Донеччини
