Продовжуємо нашу постійну рубрику проєкту «Нематеріальна культурна спадщина: збережене крізь час» та відкриваємо перед вами нові сторінки культурного надбання Донеччини. Сьогодні хочемо розповісти про елемент обласного переліку - «Вишивка килимів з квітковим орнаментом», який побутував у селах Малинівка та Златоустівка Хлібодарівської громади Волноваського району. Килимова вишивка передавалася в родинному колі від бабусі до доньок та онучок, зберігаючи майстерність та традиції.
Підготовка до вишивки починалася з ескізу: майстриня наносила на полотно квітковий орнамент, часто використовуючи природні мотиви зі старовинних килимів. Наступним етапом була підготовка спеціальної голки з великим отвором, через який протягувалася нитка. Вишивання проводилося рядок за рядком, а зі зворотного боку полотна утворювалися петлі. В залежності від задуму майстрині ці петлі могли бути або зрізані, або їх залишали без змін. Обидва варіанти надавали килиму унікального вигляду, підкреслюючи оригінальність роботи.
Нитки готували особливо ретельно: вовняну пряжу фарбували рослинними барвниками. Згодом, із появою в’язаних товарів, старі зношені речі, такі як светри чи шарфи, розпускали і отримані нитки використовували для вишивки. Якщо килим виготовляли для покриття долівки, застосовували міцну нитку «дарнічанку», щоб виріб був довговічним і витримував інтенсивне використання.
До процесу створення килимів долучалася вся родина, зокрема й діти, адже ця справа вимагала багато зусиль та часу. Завдяки старанням усієї родини вишиті килими ставали не лише прикрасою дому, а й символом збереження традицій.
Ознайомитися з процесом килимової вишивки та дізнатися більше про елемент культурного надбання Донеччини можна за посиланням: http://surl.li/badqzq.
