До повномасштабного вторгнення рф 30-річний хлопець мав невеликий бізнес у Маріуполі, але в одну хвилину втратив усе. Новим сенсом життя став захист – своєї сім’ї та батьківщини. Володимир подавав заявки в тероборону та госпіталь, не маючи ані військового, ані медичного досвіду, лише палке бажання допомогти країні. Зрештою обрав поліцію та вступив до Гвардії наступу, бо його мета – звільнити свій народ від окупантів, повідомляє відділ комунікації поліції Донецької області.
Володимир Славич - родом із Мирнограда, але останні 5 років жив у Маріуполі. Педагог за фахом, молодий чоловік працював у сфері торгівлі. Приморське місто, що стрімко розвивалося, підкорило хлопця, і він планував оселитися тут, найближчим часом готувався придбати будинок. Проте ворог зруйнував його мрії, а Маріуполь перетворив на великий цвинтар.
Володимиру не довелося пережити жахів блокади, але тим більше він прагне помститися загарбникам – за тих, хто назавжди залишився під руїнами та вже не зможе за себе постояти.
«24 лютого ми ще до двох годин працювали, розвезли свої товари. Потім я поїхав до Мирнограда забирати батька з лікарні. Вже були вибухи, в районі Азовського ринка щось горіло, на Лівому березі теж прилітало. До Маріуполя я вже не зміг потрапити», - розповідає Володимир Славич.
Після цього хлопець вивіз з Донеччини свою сестру з маленькими племінниками та багатьох знайомих, які не мали можливості евакуюватися самотужки. Понад усе Володимир прагнув бути корисним людям під час війни:
«Ми пішли з другом в тероборону, але нас не взяли, бо не було місць. Друга взяли в добробат, бо він служив. Мене – ні. Сказали, що можемо взяти без зброї, чисто в штабі сидіти, але я не погодився. Мені хотілося брати більш активну участь у визволенні Донеччини».
Тоді чоловік узявся за роботу, працював на СТО в Києві, намагався влаштуватися в госпіталь, щоб допомагати з пораненими. А коли дізнався про набір до штурмової бригади Нацполіції «Лють», зрозумів, що це його шанс стати захисником.
«Подав документи, пройшов медкомісію, тести. Я до них готувався – в 2015 році, коли брав участь у конкурсі на вступ до патрульної поліції. Хотілося робити щось для людей, робити нашу країну кращою. Але тоді не пройшов», - згадує доброволець.
Цього разу він гідно подолав усі випробування: «Я вважаю, що комусь треба йти та звільняти наші території. Ситуація на окупованих територіях дуже плачевна: мирне населення там страждає, виживає з останніх сил. До них просто прийшли, поламали людям все життя… Найбільш прикро за дітей».
Майбутній воїн прагне боронити саме Донеччину, бо добре її знає – як торговий представник свого часу об’їздив усі міста.
А після перемоги колишній бізнесмен мріє залишитися в поліції та працювати в спецпідрозділі.
«Хочеться захищати людей, дітей, щоб вони жили в мирі та не знали, що таке війна. Щоб настав мир, і люди повернулися до колишнього життя. Ми готові пожертвувати для цього всім», - твердо каже Володимир.