портал в режимі тестування та наповнення
0-800-507-506
Гаряча лінія
  • A-
    A+
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Хронологія трагічних подій Революції Гідності 18-20 лютого 2014 року

Опубліковано 18 лютого 2019 року, 11:05 , Департамент інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації

Революція Гідності об’єднала людей, які повстали проти насилля, несправедливості, порушення європейських демократичних цінностей та прав людини. Серед них є ті, хто загинув не лише на Майдані у буремні дні революції - Герої Небесної Сотні.

Небесна сотня – стало символічною назвою 107 активістів Євромайдану, вбитих  з 22 січня по 20 лютого 2014 року.

         Одна із найбільш трагічних сторінок в історії  незалежності України сталися в Києві 18-20 лютого 2014 року. У ці дня події розгорталися стрімко та непердбачувано: від мирної ходи – до масових розстрілів, від мирних домовленостей – до нещівного пожару у Будинку профспілок на Майдані та зупинки руху метро.

 

Короткий перебіг подій 18-20 лютого 2014 року:

          18 лютого:

·         оголошений напередодні лідерами опозиції мирний наступ активістів Майдану на Верховну Раду з метою заклику парламенту повернути Конституцію 2004 р. переріс у масові зіткнення між євромайданівцями і силовиками. Активісти розгромили і спалили офіс Партії регіонів.

·         «Беркут» розігнав демонстрантів на підступах до парламенту і розпочав штурм Майдану. На боці міліції активно діяли найомники-провокатори - «тітушки». Відбулися сутички у Маріїнському парку, на вулицях Шовковичній, Липській, Інститутській.

·         З'явилися перші за день постраждалі - в сутичках поранено не менше 10 осіб. Велика частина поранень у голову. Одному з протестувальників гранатою відірвало кисть руки. Міліція практично впритул кидала гранати, до яких були прив'язані гвинти. Бригади швидкої допомоги відмовлялися вивозити поранених.

·         до обіду силовики витіснили євромайданівців з урядового кварталу і приступили до «зачистки» Майдану Незалежності.

·         щоб відрізати Майдан від підмоги, у Києві зупинили метрополітен та обмежили рух на в’їздах до міста. Призупинено рух поїздів із Західної України. Частину рейсових потягів зупинили в Шепетівці, Фастові. У низці випадків зафіксовано пошкодження залізничного полотна, стрілок тощо.

·         до 18.00 силовики штурмували Жовтневий палац та Український дім.

·         біля 20.00 «Беркут» спробував штурмувати барикади за допомогою двох БТР-ів, але майданівці підпалили одного з них коктейлем Молотова.

·         силовики підпалили наметове містечко та Будинок профспілок. Ситуація в останньому склалася катастрофічна – люди рятувалися, вистрибуючи з верхніх поверхів палаючої будівлі. Будинок профспілок горів цілу ніч. Після пожежі знайшли кілька тіл загиблих, одне з яких опізнати не вдалося.

·         на підходах до Майдану активізувалися «тітушки», які нападали на поодиноких євромайданівців та їхні невеликі групи. Саме так було смертельно поранено журналіста В’ячеслава Веремія.

·         за день загинуло щонайменше 22 особи, тисячі зазнали поранень. Частину поранених було доставлено в лікарні, іншим надавали допомогу в Михайлівському золотоверхому соборі.

·         ввечері відкрито резервні склади МВС. «Беркут» та «ті тушки» отримали велику кількість зброї.

 

19 лютого:

·         протистояння на Майдані тривало всю ніч. Мітингуючі стримували силовиків за допомогою барикад із палаючих автомобільних шин. «Беркут» серйозно відтіснив євромайданівців. Лінія протистояння змістилася майже до центру Майдану Незалежності.

·         О 4.15 ранку Президент В. Янукович звернувся до протестувальників з ультиматумом – здатися.

·         До ранку силовики «зачистили» більшу частину Майдану, але повністю захопити площу їм так і не вдалося. На світанку на Майдан прорвалося кілька автобусів із підкріпленням із Західної України.

·         СБУ оголосила про проведення антитерористичної операції на території всієї держави.

·         Біля 11.00 стало відомо про відправку десантників до Києва із Дніпропетровська.

·         Ввечері «Укрзалізниця» скасувала всі поїзди зі Львова до Києва «через розмиття колії Південно-Західної залізниці на ділянці Тетерів–Коростень».

·         у цей час активісти Євромайдану в Києві захопили будівлі Головпоштамту, консерваторії і Держкомтелерадіо. Самооборона Майдану повернулася в звільнену раніше будівлю КМДА й почала облаштовувати в ній пункт обігріву і відпочинку. У свою чергу, силовики звели бетонне укріплення навколо Верховної Ради і барикади на Грушевського.

·         ескалація насильства в Києві спричинила нову хвилю протистояння в регіонах. У низці обласних центрів повторно захоплено будівлі обласних державних адміністрацій, управлінь МВС та СБУ. Штурмували адміністративні споруди у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Чернівцях, Ужгороді, Черкасах, Дніпропетровську, Хмельницькому, Житомирі, Вінниці та інших обласних центрах. Штурми супроводжувалися блокуваннями, підпалами будівель силових структур.

·         на 18.00 влада готувала черговий штурм Майдану, але його відклали. Було оголошено перемир’я і розпочався новий раунд переговорів.

 

          20 лютого:

·         оголошено днем скорботи за загиблими в сутичках. Журналісти та активісти повідомили, що майже всі убиті на Майдані були вражені пострілами в шию і груди. Зокрема, вони заявляють про те, що прицільний вогонь по активістах ведуть снайпери.

·         біля 9 години ранку «Беркут», який всю ніч штурмував Майдан, несподівано покинув зайняті позиції і рушив у напрямку вулиці Інститутської. Активісти сприйняли це як відступ і, пішовши слідом, потрапили в пастку – під прицільний обстріл. Кількість загиблих миттєво зросла до десятків. Люди гинули від прицільних пострілів у шию, голову, груди. Снайпери стріляли в медиків, священиків. На першому поверсі готелю «Україна» облаштували госпіталь для поранених та вбитих.

·         удень голова КМДА Володимир Макєєнко заявив про свій вихід із Партії регіонів і пообіцяв зробити все, щоб зупинити кровопролиття. Незабаром було відновлено роботу метро.

·         тимчасово припинено продаж квитків не лише зі Львова до Києва, але й зі столиці в західному напрямку – нібито через розмивання колій.

·         керівник МВС В. Захарченко підписав наказ про видачу бойової зброї співробітникам міліції.

·         опівдні О. Турчинов закликав депутатів Верховної Ради зібратися на екстрене засідання, незалежно від партійної приналежності, з метою зупинити кровопролиття.

·         до вечора 236 народних обранців зібралися в будинку парламенту. Вони заборонили проведення антитерористичної операції і проголосували за роботу Верховної Ради в безперервному режимі. 18 депутатів вийшли із Партії регіонів. Члени парламенту прийняли рішення відкликати всіх правоохоронців з Києва.

·         біля опівночі лідери опозиції В. Кличко, А. Яценюк та О. Тягнибок відправилися на переговори з Президентом В. Януковичем за участю очільників міністерств закордонних справ Польщі, Німеччини та Франції, а також представника Російської Федерації Володимира Лукіна, уповноваженого у правах людини. Результатом переговорів став проект «Мирної угоди».

 

В це ж день окремі підрозділи Збройних сил Російської Федерації, порушуючи порядок перетину державного кордону України, незаконно проникли на територію Автономної Республіки Крим, з метою подальшої окупації півострова.

 

Під час сутичок 18-20 лютого загинуло 73 мирні жителі, кожен з них здійснив особистий подвиг — віддав найцінніше — своє життя заради нової України.

Серед загиблих на Майдані є й донеччани:

18 лютого

Володимир Наумов,     народився 09 березня 1970 року в с. Шевченко Добропільського району Донецької області. Мешкав із родиною у м. Родинське (Покровська міськрада). Завжди мав власну думку та займав активну громадську позицію.

На Майдан приїхав на власному автомобілі за покликом серця. Записався до Самооборони Майдану. Був викрадений і вбитий.

Тіло знайшли 18 лютого вранці на Трухановому острові в Києві.

 

Сергій Бондарев, народився 24 листопада 1981 року у місті Краматорську. В 2004 році він приїхав в столицю як активіст Помаранчевої революції. За два роки до цього він переїхав до Києва, де працював у провідних IT-компаніях України: Luxoft і GlobalLogic.

Загинув 18 лютого від чотирьох кульових поранень під час першого штурму біля Будинку профспілок. Сергій залишив дружину Світлану, з якою вони на той момент чекали свого первістка.

 

20 лютого

Іван Пентєлеєв, народився 01 лютого 1981 року у місті Краматорську, Іван Пантєлєєв був мешканцем міста Краматорська Донецької області. Поет, рок-музикант, соліст групи «Небо Мінуса».   

Він був на Майдані з 10 грудня 2013 року. Належав до першої сотні самооборони, мав псевдо «Креман». Загинув на вулиці Інститутській   отримав сім вогнепальних поранень в серце. Тіло ідентифіковане в готелі «Україна».

 

21 лютого об 19.00 на Майдані Незалежності відбулося прощання з тими, кого в жалобних промовах назвали Небесною сотнею. Символом прощання з героями стала народна пісня «Пливе кача по Тисині».

 

Трагічні події Євромайдану на цьому, нажаль, не закінчилися. Серед Героїв Небесної Сотні є також мешканець Донеччини  - Дмитро Чернявський. Він народився  05 березня 1992 року у селищі Артемівське Бахмутського району Донецької області, вчився в Донецькому національному університеті, потім проходив магістратуру у Львовському національному університеті ім. Франка.

У жовтні 2010 року став членом Всеукраїнського об’єднання «Свобода», а вже в березні 2011 року його було призначено керівником прес-служби Донецького міського осередку партії. З березня 2013 року він – керівник прес-служби Донецького обласного осередку «Свободи». На цих посадах Дмитро займався організацією культурницьких акцій: покладання квітів до пам’ятників, ходи з українськими прапорами тощо.  Восени 2013 року став активним учасником Революції Гідності.

13 березня 2014 року в центрі міста Донецька відбувалась акція «За єдину Україну», на яку прийшли близько тисячі українських патріотів. Основним меседжем було збереження територіальної цілісності держави України. Розуміючи можливу небезпеку для учасників акції з боку вороже налаштованих проросійських сил, організатори з числа добровольців сформували охорону для учасників цього проукраїнського мітингу. Дмитро Чернявський був одним з перших, хто зголосився стати в ряди охоронців. Під час нападу проросійських активістів на учасників мітингу за єдність України йому завдали смертельного ножового поранення.

Ми маємо пам’ятати кожного з них, бо за збиральною назвою – Небесна сотня – стоять імена мужніх синів й доньок України!

 Вічна пам’ять Героям!