Започатковані Урядом фундаментальні реформи будуть продовжені, – Володимир Гройсман на першому форумі «Партнерство заради розвитку»
Започатковані Урядом України реформи в найважливіших сферах життя будуть продовжені і в 2019 році, оскільки всі вони покликані досягти ключової мети роботи Кабінету Міністрів – зміни якості життя громадян. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час першого форуму «Партнерство заради розвитку», який зібрав у Києві представників ключових організацій та урядів країн-партнерів України.
Звертаючись до учасників форуму, Глава Уряду наголосив, що Україна переживає безпрецедентні виклики – передусім з огляду на військову агресію та велике боргове навантаження. Але продовження реформ, їх системність і послідовність – стратегічна мета.
І суттєвим кроком на цьому шляху стало ухвалення Державного бюджету на 2019 рік. Відтак результат всіх зусиль ставатиме дедалі відчутнішим.
«Ми отримали значний прогрес у багатьох сферах. І наші партнери його відзначають. І найбільш головне, що ми маємо отримати від змін – змінити якість життя громадян. Над цим будемо працювати», - сказав Володимир Гройсман.
У числі очевидних успіхів, за словами Глави Уряду, - реформа децентралізації, яка дала нові можливості громадам. Так само відчутні зміни в інфраструктурі, яка оновлюється. Нові дороги дозволять втілювати нові логістичні рішення, а загальне пожвавлення ділового клімату – запроваджувати нові інвестиційні ініціативи. На порядку денному – зміни в освіті та системі охорони здоров’я. «І тут нам важливо забезпечити незворотність змін», - сказав Володимир Гройсман.
Глава Уряду пропонує переходити на середньострокове планування розвитку країни і визначає ключові пріоритети на наступні періоди
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман наполягає на переході на середньострокове планування розвитку країни, яке базуватиметься на досягненні ключових цілей реформ і не обмежуватиметься одним роком у часовому вимірі. Про це Глава Уряду сказав під час першого форуму «Партнерство заради розвитку», який зібрав представників ключових організацій та урядів країн-партнерів України.
«Реформи мають бути послідовними і системними. Тож ми плануємо схвалити рішення про середньострокове планування, яке не буде обмежуватися одним роком», - сказав Володимир Гройсман.
Звертаючись до учасників форуму, Глава Уряду визначив основні напрямки, які будуть у центрі уваги Уряду у 2019 році. Він розділив їх на кілька блоків.
Перший - економічне зростання. Він включає продовження змін і поліпшення ділового клімату шляхом запровадження розумної регуляторної політики, підвищення ефективності управління держкомпаніями, приватизації, розвитку інфраструктури і реформи енергосектора.
Другий блок - підвищення ефективності держуправління. «Незмінним для нас є продовження децентралізації і продовження реформи держслужби. Ми перезавантажуємо всю систему держуправління», - сказав Володимир Гройсман.
Третій блок - підвищення якості життя людей і інвестиції в розвиток людського капіталу. І тут важливим є продовження реформ освіти та медицини.
Блок четвертий - безпека і оборона держави. Він включає зміцнення обороноздатності, верховенство права та боротьбу з корупцією.
Іванна Климпуш-Цинцадзе закликала Хорватію підтримати посилення санкцій проти Росії через агресію в Чорному морі
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе 3 грудня у Загребі (Хорватія) зустрілася з Прем’єр-міністром Республіки Хорватія Андреєм Пленковичем. Зустріч відбулася в рамках саміту глав урядів держав-учасниць Центральноєвропейської ініціативи.
Під час перемовин Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала Главі Уряду Хорватії за послідовну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також підтримку європейського вибору українців.
Водночас Віце-прем’єр-міністр закликала хорватську сторону підтримати посилення санкцій щодо Російської Федерації в зв’язку зі збройною агресією в акваторії Чорного моря.
«Сподіваємось, що Загреб продовжить просувати принципи міжнародного права та європейські цінності, реалізуючи політику ЄС та НАТО щодо російської агресії проти України. Особливо важливо зберегти та навіть посилити санкції ЄС проти Кремля як єдиний ефективний інструмент впливу на Росію», - заявила під час зустрічі Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За словами Віце-прем’єр-міністра, відкрита агресія Російської Федерації в Чорному морі, внаслідок якої три українські кораблі були захоплені, а 24 українські військовослужбовці взяті у полон, засвідчили курс Москви на загострення ситуації та подальшу дестабілізацію України.
«ЄС має адекватно реагувати на грубі порушення РФ міжнародного права», - наголосила представниця українського Уряду.
Вона також пояснила хорватським партнерам механізм дії воєнного стану на окремих територіях України, який триває з 26 листопада до 26 грудня 2018 року.
Зі свого боку хорватський Прем'єр-міністр Андрей Пленкович зазначив, що Хорватія підтримує винесення питання агресивних дій Росії на засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС та Європейської Ради для детального обговорення.
Довідково
Хорватія є послідовним союзником України, в тому числі в рамках ЄС та НАТО, у її боротьбі із російською агресією та збереженні територіальної цілісності і суверенітету нашої держави.
Остання зустріч Віце-прем’єр-міністра України з європейської та євроатлантичної інтеграції І. Климпуш-Цинцадзе з Прем’єр-міністром Республіки Хорватія А. Пленковичем відбулася в Загребі 16 квітня 2018 р. у рамках проведення засідання спільної Міжурядової українсько-хорватської комісії з питань економічного співробітництва.
Як підготувати аптечку до надзвичайних ситуацій, - МОЗ
Відповідальні громадяни завжди мають бути зібраними та готовими до надзвичайних ситуацій. Особливо у час воєнного стану. Аптечка має бути укомплектована відповідно до ваших потреб та містити лише препарати, у яких не вийшов термін придатності.
Щоб бути готовим до будь-якої ситуації, ГО «Захист Патріотів» підготувала базовий набір, який має увійти до аптечки кожного: 2 пари рукавичок, клапан з плівкою для проведення штучного дихання, засоби для зупинки кровотечі (турнікет, кровоспинний бинт з гемостатичним засобом), марлеві серветки різних розмірів, бинти марлеві нестерильні, еластичні бинти з можливістю фіксації, пластирі різних розмірів, термоковдра, атравматичні ножиці для того, щоб мати можливість розрізати одяг на потерпілому, велика хустина, якою можна зафіксувати кінцівку постраждалого, антисептичні засоби (дезінфікуючий засіб для рук, спиртові серветки), жилет зі світловідбиваючими елементами, ліхтарик, маркер.
"Мати правильно зібрану аптечку — важливо. Ще важливіше — навчитися надавати домедичну допомогу. Дуже раджу кожному пройти такий курс. Вміння, які ви отримаєте, можуть стати вирішальними для вашого життя або життя людей, що поруч. Без них жодна аптечка не допоможе. У світі немає системи охорони здоров’я, яка здатна надати спеціально навчених працівників у перші хвилини надзвичайної ситуації. Навички правильно надавати допомогу та правильно зібрана аптечка — це ваша інвестиція в життя", - наголошує в.о. Міністра охорони здоров'я доктор Уляна Супрун.
Про те, як надавати першу допомогу в різних ситуаціях та як обрати навчальний курс, дізнайтеся тут.
А коли пройдете необхідний курс, можна перейти до розширення аптечки іншими корисними речами. Щоб правильно їх застосовувати, потрібні специфічні навички, тож посилання для тих, хто вже проходив курси або ж збирається незабаром їх завершити:
Нагадаємо, у 2018-2919 роках стартує курс "Перший на місці події" - близько 8 тисяч поліцейських та рятувальників вчитимуться надавати першу допомогу за світовими стандартами. Пізніше за цим курсом навчатимуться усі, хто зобов’язаний надавати першу допомогу постраждалим, але не має медичної освіти: як поліцейські, рятувальники, так і фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники тощо.
Від стигми до своєчасної допомоги: як змінюється охорона здоров’я людей з інвалідністю
3 грудня - Міжнародний день людей з інвалідністю.
Найближчим часом українські лікарі вчитимуться працювати за Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я. Крім того, планується, що у кожній області країни працюватиме центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям, а система раннього втручання розшириться на всю країну.
МОЗ України впроваджує в систему реабілітації Міжнародну класифікацію функціонування
Медична модель обмеження життєдіяльності, на якій ще донедавна базувалась українська охорона здоров’я, передбачала розподіл людей на здорових та хворих. Медицина рятувала життя, але не допомагала людині, що залишилась нерухомою, сліпою або з ампутованою кінцівкою, жити далі.
На відміну від цієї моделі Міжнародна класифікація функціонування зосереджує увагу не на діагнозі, а включає усі аспекти життя людини (розвиток, участь та середовище) і окремо - дітей і підлітків. Це дозволяє краще планувати лікування, реабілітацію та створення послуг для людей із хронічними захворюваннями або інвалідністю.
Міжнародна класифікація функціонування - це класифікатор, який використовують в усіх розвинених країнах лікарі, педагоги, спеціалісти з реабілітації та психологи.
Докладно про МКФ, і МКФ ДП:
У грудні МОЗ України розпочинає підготовку 75 тренерів, які навчатимуть медичних працівників, працівників соціальної та освітньої сфер користуватись новою для України класифікацією. Набір на навчання фахівців, які хочуть стати тренерами з МКФ, триває до сьогодні, 3 грудня:
Реабілітаційні центри для дітей - у кожній області
Що швидше дитина отримує потрібну реабілітацію, то кращими є результати. В Україні критично бракує реабілітаційних центрів для дітей. Сьогодні від моменту направлення дитини в реабілітаційний центр до початку лікування проходить близько року – втрачається цінний час, стан дитини погіршується, а через це реабілітація проходить значно довше і не так результативно порівняно з тим, якби дитина почала отримувати допомогу одразу після виявлення проблеми.
МОЗ України розробило проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям». Це положення стане правовою основою для створення центрів, що надають реабілітаційні та паліативні послуги дітям.
Коли це положення розгляне і підтримає Уряд, реабілітаційні центри буде створено першою чергою на базі кожного будинку дитини, які зараз є в Україні, вже мають медичний персонал та обладнання. Щонайменше один центр з реабілітації та паліативної допомоги діятиме у кожній області.
Система раннього втручання: від 4 областей до усієї країни
Раннє втручання – це комплексна допомога для сім'ї з дитиною від народження до 4 років, що має інвалідність, порушення розвитку чи ризик їх виникнення. Система раннього втручання підтримує всю сім'ю, даючи їй навички, необхідні для забезпечення найкращих умов для збереження здоров'я дитини, її розвитку і освіти. Завдяки ранньому втручанню діти і батьки отримують знання, навички, що дозволяють їм ефективно інтегруватися в громади.
Такий комплексний підхід уже започатковується у Закарпатській, Львівській, Одеській та Харківській областях.
Наразі МОЗ спільно з Мінсоцполітики та МОН розробляють необхідні правові документи, щоби оптимізувати роботу системи раннього вручання у пілотних регіонах і в подальшому розширити систему на всю країну.
Крім того, МОЗ спільно з МОН переглядають застарілі переліки захворювань, які є підставою для направлення дітей на індивідуальну форму навчання. Передбачається, що школи зможуть відвідувати діти, яким раніше було призначено виключно індивідуальне навчання. Зокрема, підставою для зарахування на індивідуальну форму навчання (за виключенням стаціонарного лікування та медичної реабілітації) будуть хвороби шкіри та підшкірної клітковини, що призводять до значного ризику інфікування – епідермоліз бульозний, важкі форми атопічного дерматиту та вроджений іхтіоз, залежно від стану; тяжкі психічні розлади; захворювання, що супроводжуються лабораторно підтвердженою імуносупресією. Усі інші діти на прохання батьків будуть влаштовані на інші форми навчання на їх вибір.
Завдяки цим змінам діти з інвалідністю перестануть бути заручниками своїх помешкань.
Уряд вдосконалює систему навчання державних службовців
Проект ЄС «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR) спільно з Секретаріатом Кабінету Міністрів України та Національним агентством України з питань державної служби провели 3 грудня у Києві міжнародну конференцію «Навчання та розвиток на державній службі: досвід інших країн для України».
«Cьогодні перед нами багато викликів - економічних, політичних, соціальних. Інтенсивна інтеграція України до європейських структур ставить перед державною службою високі вимоги. Відповідати їм неможливо без нових умінь і навичок державних службовців», - зазначив Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко, відкриваючи конференцію.
Міжнародна конференція присвячена питанням реформування системи навчання державних службовців в Україні. Створення ефективної системи навчання є основою підготовки нових державних службовців, які мають стати рушієм успішних змін, впровадження реформи державного управління та інших важливих реформ в Україні. Сучасні державні службовці мають володіти лідерськими якостями та ефективно управляти змінами. А система навчання державних службовців має забезпечувати розвиток важливих компетенцій.
«Система професійного навчання має надавати сучасні і актуальні знання, бути гнучкою й орієнтованою на індивідуальні потреби, інтегрованою в систему управління персоналом. І головне – розвивати лідерство на державній службі», - підкреслив Олександр Саєнко.
Під час конференції українські та міжнародні експерти обговорили шляхи розвитку ефективної системи професійного вдосконалення на державній службі в Україні. Провідні фахівці європейських шкіл державного управління Франції, Польщі, Латвії, Фінляндії поділилися досвідом функціонування системи навчання на державній службі у своїх країнах, а українська сторона розповіла про свою роботу в реформуванні системи навчання.
У результаті дискусій та обміну досвідом вдалося визначити загальне бачення у реформуванні системи навчання на державній службі в Україні, що передбачає запровадження механізму визначення навчальних потреб державних службовців, розробку високоякісних і актуальних навчальних програм, посилення попиту і мотивації до навчання серед державних службовців, а також забезпечення ефективного державно-приватного механізму надання освітніх послуг для державних службовців.
Успішне реформування системи навчання на державній службі потребує ефективної координації - самих державних службовців, керівників та посадовців, відповідальних за стратегічне планування, а також служб управління персоналом у міністерствах, центральних органах, відповідальних за систему навчання, зокрема Національного агентства з питань державної служби (НАДС), органів, які формують політику щодо реформування державного управління, зокрема Секретаріату Кабінету Міністрів України (СКМУ) та надавачів освітніх послуг як державних, так і приватних.
Довідково
Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні (EU4PAR) - це проект ЄС, який підтримує Уряд України у впровадженні Стратегії реформування державного управління, ухваленої в червні 2016 року. Проект консультує Уряд (Секретаріат Кабінету Міністрів України, Національне агентство України з питань державної служби), допомагає готувати державних службовців та надає іншу підтримку.
У 2019 році в усіх регіонах України мають запрацювати оновлені диспетчерські служби, - МОЗ
Завдяки створенню і модернізації об’єднаних диспетчерських служб по усій країні диспетчери екстреної допомоги менше часу витрачатимуть на обробку викликів, а до пацієнта виїжджатиме та машина, яка знаходиться найближче до адреси виклику.
У 2019 році за кошти державного та місцевих бюджетів будуть створені нові об’єднані диспетчерські служби у Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Рівненській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях, а інших регіонах - оновлені та модернізовані.
Запровадження об’єднаних диспетчерських служб означає, що кожен українець зможе зателефонувати на єдиний номер 103 і бути впевненим, що за необхідності до нього буде направлена найближча машина швидкої допомоги - навіть якщо вона буде з іншого району. Крім того, створення сучасних диспетчерських служб дозволяє:
- зменшити час обробки виклику: від 3-5 хвилин до 1 хвилини у 90% випадків;
- виконати норматив доїзду на екстрені випадки - до 10 хвилин в містах і до 20 хвилин у сільській місцевості;
- в середньому на 20% зменшити пробіг автомобілів екстреної медичної допомоги;
- зібрати актуальну і достовірну статистику, яку можна аналізувати для поліпшення надання екстреної допомоги.
Регіональні оперативно-диспетчерські служби зможуть підключатися та обмінюватися даними із системою «Централь 103»
і запроваджувати сучасні протоколи обробки викликів.
Міністерство охорони здоров’я закликає місцеву владу сприяти центрам екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у створенні сучасних диспетчерських служб. Саме від цього залежить, наскільки якісною та швидкою буде ЕМД у кожному регіоні України.
Павло Петренко: 4,1 млрд грн стягнуто на користь українських дітей з неплатників аліментів з початку року
Завдяки першому та другому пакетам законів #ЧужихДітейНеБуває за 11 місяців цього року на користь дітей стягнуто 4,1 млрд грн аліментів. Про це повідомив Міністр юстиції України Павло Петренко.
«Стягнення на користь дітей, які живуть в неповних сім’ях, заборгованості зі сплати аліментів – один з пріоритетних напрямків роботи Мін’юсту. Закон #ЧужихДітейНеБуває2, який вступив в силу 28 серпня 2018 року, разом із новаціями попереднього закону від 6 лютого 2018 року, надав виконавцям багато ефективних інструментів впливу на неплатників аліментів. Завдяки цьому за 11 місяців цього року державними виконавцями Мін'юсту стягнуто 4,1 млрд грн аліментів на користь дітей. Для порівняння: за аналогічний період минулого року було стягнуто 2,1 млрд грн», - зазначив Павло Петренко.
За словами Міністра юстиції, однією з дієвих новацій нового законодавства є накладення штрафів на суму боргу по аліментах. Наразі виконавцями винесено більше ніж16 164 постанови про накладення на боржника штрафу в розмірі 20% на заборгованість по аліментах від 1 до 2 років, 11 429 постанов про накладення штрафу в розмірі 30% по тих провадженнях, де заборгованість складає від 2 до 3 років, та 34 034 постанови про накладення штрафу в розмірі 50% за заборгованість понад 3 роки.
«Ще не по всіх провадженнях, де є заборгованість, виконавцями винесені відповідні постанови про накладення штрафу, адже це потребує часу. Ми щотижня відстежуємо кількість винесених постанов, і їхня кількість постійно зростає. Це питання знаходиться на контролі, і жодному боржникові не вдасться уникнути відповідної санкції. Хочу наголосити, що ці штрафи ідуть безпосередньо дітям», - підкреслив очільник Мін’юсту.
Він додав, що завдяки нововведенням виконавцями Мін’юсту складено 29 359 протоколів про вчинення боржником адміністративного правопорушення, судами винесено 2 558 постанов про накладення на боржника стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
«У тому випадку, якщо боржник ухилятиметься від суспільно корисних робіт, до нього застосовуватиметься адміністративний арешт, а в разі злісного ухилення від виконання суспільно корисних робіт до боржника буде застосована кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 2 років», - зазначив Павло Петренко.
Міністр наголосив, що всі ці заходи впливу стимулюють боржників ліквідовувати заборгованість, щоб не допускати накладення на них всього комплексу санкцій. Зокрема, відносно 50,3 тисячі дітей уже погашено заборгованість по аліментах у повному обсязі. Крім цього, 41,9 тисячі сімей досягли згоди щодо сплати аліментів і відкликали виконавчі документи у зв’язку з відсутністю претензій до боржника