Володимир Бондаренко відкрив BookCrossing в Будинку Уряду
У День української писемності та мови Державний секретар Кабінету Міністрів України Володимир Бондаренко дав старт проекту «Давай мінятися» Книгообмін на Грушевського».
«Символічно, що в День української мови і писемності ми започатковуємо такий флешмоб: обміняйся, читай, розвивайся в стінах Кабінету Міністрів», - зазначив Володимир Бондаренко і на власному прикладі продемонстрував початок BookCrossing: залишив на полиці книгу Пітера Фердинанда Друкера «Ефективний керівник», а натомість взяв почитати книгу щодо інновацій.
Державний секретар сподівається, що до цього флешмобу долучаться й інші органи влади, зокрема ті, в яких проходить пілотний проект по реформі державної служби: наприклад НАДС, Мін’юст, Мінрегіон тощо.
«Напевне, це є нова культура нової державної служби. У нас є багато ідей. Але нам цікаво чути й інших. Саме тому в нас також започаткована ініціатива «скринька ідей», до якої ми просимо долучатися наших колег з різних міністерств, інших органів влади і взагалі відвідувачів, які приходять в Будинок Уряду», - сказав Володимир Бондаренко.
Своєю чергою менеджер Офісу реформ КМУ Олеся Огризко розповіла, що книгообмін на Грушевського - це частина всесвітнього руху BookCrossing. «Участь проста – приносиш свою книгу і береш з полиці щось для себе. Цим самим ми хочемо популяризувати читання книг, саморозвиток і відкриття довіри. Тому що фактично це проект і про довіру. Маленькими змінами ми хочемо впливати на загальну культуру державної служби», - підкреслила одна з ініціаторів книгообміну.
Довідково
Правила проекту «Давай мінятися» Книгообмін на Грушевського»:
Принеси книгу, яку хочеш «відпустити», до пункту Книгообміну!
Наліпи спеціальний стікер, щоб усі знали, що книга «в грі» (стікери шукай біля книг)!
Залиши свою марковану книгу на полиці!
Бери нову, читай її, а потім повтори всі попередні дії знову!
І не забудь захопити фірмову закладку «Книгообмін»!
Гібридні загрози вимагають загальносуспільної відповіді, - Іванна Климпуш-Цинцадзе
Для протидії гібридним загрозам потрібна співпраця державних інституцій та бізнесу, медіа та IT-сектору. Для спільних загроз потрібна загальносуспільна відповідь. Про це сказала Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе у заключному слові на міжнародній конференції «Уроки гібридного десятиліття: що треба знати для руху вперед», яка відбулася в Києві 7–8 листопада.
«До 2014 року ми заспокійливо думали, що світ навколо нас є мирним та дружнім. Ми нехтували ознаками біди, що наближалася. Переживши агресію, окупацію частини території, брутальні дезінформаційні кампанії, кібератаки, ми вже не маємо ілюзій щодо масштабу викликів, які стоять перед нами. Хочу вірити, що й інші країни євроатлантичного простору зрозуміли – демократичний світ зіткнувся з безпрецедентною з часів холодної війни загрозою, і необхідні скоординовані дії для її протидії», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За її словами, гібридну агресію можна порівняти із цунамі. «Коли відбувається землетрус у морі і хвиля прямує у бік берега, вона часто не помітна. Руйнівна сила цієї хвилі стає відчутною у той момент, коли вона обрушується на берег. Але щось робити вже пізно. Саме тому всі запобіжні та рятувальні заходи треба вживати ще тоді, коли хвиля зароджується у глибинах океану. Так само відбувається із гібридною війною. З тою лише різницею, що гібридна агресія – це не стихійне лихо, а цілеспрямована та системна атака. Але так само її треба виявити на ранніх стадіях і завжди бути готовим до відсічі», - додала Віце-прем’єр-міністр.
Вона підкреслила, підсумовуючи виступи спікерів конференції, що сутність гібридної атаки полягає у використанні Росією наявних слабкостей держав. «Агресор шукає наші вразливі місця і використовує їх проти нас. Автократичний режим Кремля – як злоякісна пухлина, але метастази не проникнуть в суспільство, де вільний простір заповнений демократією. Отже, наше спільне завдання – зробити демократію сильною», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона сказала, що Кремль, застосовуючи весь спектр інструментів гібридної війни, продовжує маніпулювати міжнародним правом, веде наступ на всі сфери суспільного життя, атакуючи цінності, дискурс і навіть слова. «Це те, що ми не усвідомлювали раніше. Такі слова, як гендер, гендерна рівність чи навіть демократія дискредитуються, навмисне спотворюються самі поняття, які стоять за цими словами. Росії головне посіяти хаос та дисонанс і спричинити ситуацію, коли б слабкі були геть зруйновані, а сильні – деморалізовані. Щоб люди почали плутати чорне і біле, правду з брехнею. І ці речі, на жаль, навіть в усталених демократичних суспільствах знаходять відгук»,- підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Також вона зазначила, що досвід чотирьох важких попередніх років довів, що, на відміну від східних сусідів, в українців є ідея та система цінностей, в центрі якої - не велич «імперії», а велич людини, її права і свободи, її життя.
За словами Віце-прем’єр-міністра, проведена конференція засвідчила, що безкарність не має права на існування, а для протидії гібридній війні потрібні транссекторальний, трансдисциплінарний та транснаціональний виміри. Північноатлантичний Альянс, який поділяє демократичні цінності і усвідомлює загрози, є абсолютно релевантною цій задачі платформою.
Віце-прем’єр-міністр подякувала всім спікерам і учасникам конференції, серед яких діючі та колишні високопосадовці та експерти з України, США, Великої Британії, Канади, Естонії, Фінляндії, Грузії, Литви, Польщі. Вона зазначила, що це перша конференція такого масштабу, проведена в Україні, ініційована та організована державними інституціями. «Наша держава, напевно, є єдиною країною, яка вже чотири роки поспіль протистоїть російський гібридній війні та одночасно проводить широкомасштабні внутрішні реформи. Ми сьогодні, по суті, в епіцентрі і одночасно на передньому краї гібридної війни, накопичуючи безцінний щоденний досвід, яким ми готові ділитися з нашими партнерами», – підкреслила Віце-прем’єр-міністр.
Вона подякувала колегам з Кабінету Міністрів за рішення щодо державного лідерства в проведенні конференції, Урядовому офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Міністерству закордонних справ, Дипломатичній академії та партнерам за допомогу в організації конференції.
Довідково
Метою конференції «Уроки гібридного десятиліття: що треба знати для руху вперед» стало підбиття підсумків першого десятиліття гібридної війни (відлік ведеться від початку російської агресії щодо Грузії. – Ред.) та розробка рекомендацій для ефективної спільної протидії гібридним загрозам. Українські й іноземні урядовці та експерти обговорили спільні підходи до питань безпеки в політичному, військовому, інформаційному вимірах гібридної війни.
Конференція ініційована Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та організована в рамках Платформи Україна-НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війни, заснованої у 2016 році.
Спікерами конференції стали понад 40 високопосадовців та експертів, зокрема, Президент України Петро Порошенко, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Міністр України з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш, радник Президента України Володимир Горбулін, заступник Голови Служби безпеки України Олег Фролов, колишній Прем’єр-міністр України Євген Марчук, Помічник Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Антоніо Міссіролі, колишній Президент Латвії Валдіс Затлерс, Посол з питань гібридних загроз МЗС Фінляндії Мікко Кіннунен, директор Центру стратегічних комунікацій НАТО (StratCom) у Ризі Яніс Сартс та інші.
Україна стане частиною Європи, яка зміцнює ЄС, – зустріч Глави Уряду з Єврокомісаром Ганом
Україна стане частиною Європи, яка зміцнює європейську спільноту, а не додає їй проблем. І в цьому контексті співпраця Києва і Брюсселя має лише поглиблюватися – як з огляду виконання Угоди про асоціацію, так і з огляду реалізації конкретних реформ та перетворень. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Комісаром ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнесом Ганом.
«Ми рухаємося в бік удосконалення управління, пришвидшення інтеграції. Ми маємо стати частиною Європи, яка зміцнює ЄС, а не додає проблем», - сказав Володимир Гройсман.
«Хотів би відзначити ваш Уряд за лідерство в реформах, - зазначив зі свого боку Йоганнес Ган. - Є сфери, де є великі успіхи – реформа децентралізації, державного управління. Важливі досягнення в соціальній сфері – пенсійній системі, охороні здоров’я, освіті. Зазвичай ці реформи розтягуються в часі, але вам всього за рік вдалося досягти тут важливих результатів».
Єврокомісар висловив впевненість, що Україна і ЄС зможуть реалізувати програму співпраці в рамках надання макрофінансової допомоги, а також запевнив, що Україна була і залишається в центрі уваги ЄС та світу. «І, навіть, якщо така увага не завжди носить виключно позитивний характер, багатьом зрозуміло, що за останні роки Україна зробила більше, аніж за попередні 20 років», - додав він.
Під час розмови сторони обговорили широкий спектр питань взаємної співпраці, торкнулися поточної економічної ситуації, а також планів Уряду щодо продовження реформ, проведення прозорої приватизації, удосконалення корпоративного управління в держкомпаніях.
«Ми проводимо непрості реформи і робимо це в період надзвичайних викликів, захищаючи європейські цінності. Все це потребує нестандартних рішень, бо стандартними механізмами ми не забезпечимо виконання всіх завдань і забезпечення сталого розвитку», - зазначив Володимир Гройсман.
Він запропонував обговорити можливості нових форм співпраці і підтримки вже під час засідання Ради Асоціації, запланованого на грудень поточного року.
«Думаю, що потрібно окремо проговорити тему - аби всі розуміли ті виклики, які нас чекають. При цьому ми нічого не просимо безповоротно. Подарунки нам не потрібні. Потрібна ефективна робота», - додав Глава Уряду.
Доходи місцевих бюджетів за 10 місяців зросли до 189,4 млрд грн, - Геннадій Зубко
За 10 місяців 2018 року доходи місцевих бюджетів зросли на 22,0% або на +34,2 млрд грн порівняно з аналогічним періодом минулого року та склали 189,4 млрд грн. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
Зокрема, податку на доходи фізичних осіб надійшло 110,2 млрд грн, що більше від надходжень січня-жовтня минулого року на +26,1%. Із 11 регіонів, що мають темпи приросту ПДФО вищі за середній показник по Україні, 3 регіони забезпечили приріст понад 28%.
Плати за землю – 22,7 млрд грн. Із 19 регіонів, що забезпечили темп приросту плати за землю вище середнього по Україні (2,9%) більше 10% забезпечили 6 регіонів.
Фактичні надходження єдиного податку – 24,5 млрд грн (зросли на +5,2 млрд грн, або на +27,0%).
Щодо надходжень власних доходів місцевих бюджетів 665 ОТГ, за січень-жовтень 2018 року вони зросли на 62,3 % та склали 16,9 млрд грн (+6,5 млрд грн).
Міністр культури закликав народних депутатів підтримати культурні ініціативи Уряду
Сьогодні, 9 листопада, Міністр культури України Євген Нищук, розпочинаючи свій виступ на «Годині запитань до Уряду» у Верховній Раді України, привітав усіх з Днем української писемності та мови, а також професійним святом – Днем працівників культури та майстрів народного мистецтва.
«Працівники сфери культури – креативні підприємці, освітяни, дизайнери, книговидавці, фахівці кіно та моди, бібліотекарі, музейники, майстри народного мистецтва – саме ви своєю діяльністю створюєте умови, що дають змогу українцям розвиватися, реалізувати творчі прагнення та любов до мистецтва. Саме ви працюєте на ментальній передовій України, - наголосив Євген Нищук. Бажаю нам усім наснаги у тендітній роботі з вишуканими матеріями культури – а це смак, емоція, настрій, зрештою, людська душа».
Міністр культури звернувся до народних депутатів з проханням підтримати низку ініціатив Мінкультури, які були схвалені Урядом та потребують нагального вирішення. Це повернення фінансування єдиного в країні хореографічного училища за рахунок коштів Державного бюджету України.
«Я прошу народних депутатів підтримати нашу ініціативу, зокрема, виключити з Додатку 10 проекту Закону України про Державний бюджет на 2019 рік фінансування училища з місцевого бюджету. Оскільки це створює загрозу знищення єдиного в країні центру розвитку балетного мистецтва», - зазначив Євген Нищук.
Серед інших ініціатив, це відновлення соціальної справедливості та врахування пропозицій профспілок щодо підвищення оплати праці для музейних працівників та педагогічних працівників загальноосвітніх програм у спеціалізованих мистецьких школах-інтернатах.
Євген Нищук також подякував Верховній Раді за внесені цього літа зміни до Закону України «Про культуру» в частині визначення терміну «креативні індустрії», що дало можливість ефективно працювати над створенням умов для розкриття креативного потенціалу українців, та виконувати Угоду про асоціацію з ЄС. В цьому контексті можна відзначити успішну реалізацію ініціативи Мінкультури – проведення Другого Міжнародного Форуму «Креативна Україна», який триває вчора-сьогодні в Києві, та вже став потужною платформою для політичного та експертного обговорення питань розвитку культурних і креативних індустрій, місцем зустрічі багатьох стейкхолдерів та проведення бізнес-консультацій.
«Креативність – це можливість самореалізації, вивільнення творчого потенціалу і, зрештою, перетворення його в конкретні економічні здобутки і переваги. Це інструмент для пошуку інноваційних рішень, творення спільного майбутнього, ефективного використання усього розмаїття надбань та ресурсів нації», - сказав Євген Нищук.
Очільник Міністерства культури окреслив деякі ключові здобутки культурної політики, які були досягнуті за останній рік. Так, з 2017 року одним з пріоритетів Уряду є оновлення змісту та умов надання мистецької освіти. Українська мистецька освіта – та сфера, якій може позаздрити увесь світ і завдяки підтримці народних депутатів мистецька освіта визначена як окремий спеціалізований напрям в останній редакції Закону України «Про освіту». Саме тому, на його виконання та для збереження міжнародного лідерства національної мистецької освіти були розроблені освітні програми для мистецьких шкіл; затверджені Положення про мистецьку школу та Порядок навчання в асистентурі-стажуванні та здобуття освітньо-творчого ступеня доктора мистецтва.
У рамках реформи децентралізації та для підвищення спроможності громад спільно з Гьоте Інститутом було запущено пілотний тренінговий проект «Академія культурного лідера», спрямований на удосконалення кваліфікації місцевих культурних менеджерів, а також молоді, яка прагне працювати в креативному секторі із використанням сучасних методик та кращих практик Євросоюзу.
«Важливим кроком на шляху до прозорості та підвищення довіри до органів влади з боку суспільства є повне скасування з 1 січня 2019 року історико-містобудівних обґрунтувань (ІМО), яке замінять історико-архітектурні опорні плани, без яких будь-яке будівництво буде неможливим. Саме ці документи і створюють основу для дизайну привабливих територій, переосмислення національного надбання, розкриття креативного потенціалу громад, - повідомив Євген Нищук. - В рамках створення ефективної системи управління такими об’єктами на території України в цьому році були прийняті зміни до законодавства щодо збереження пам’яток, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і я вдячний народним депутатам за підтримку та розуміння важливості цього питання для гуманітарного розвитку країни».
Новим кроком у сфері культурної політики, за словами Міністра культури, став повноцінний запуск двох потужних інституцій з підтримки креативності та креативного способу життя – Українського культурного фонду та Інституту книги, які разом з національним бюро програми «Креативна Європа» сприяють істотному підвищенню довіри культурного середовища до Уряду.
«Запуск цих інституцій – це довгоочікувана і справді історична подія – став можливим виключно завдяки відповідній активній законотворчій діяльності депутатів та швидкому внесенні змін до Закону «Про Український культурний фонд». Вперше забезпечено рівний доступ державного та недержавного секторів до публічного фінансування. І розміри фінансування – безпрецедентні, - наголосив Євген Нищук. - 25-річчя Національного книжкового форуму видавців у Львові та участь України у 70-му Франкфуртському міжнародному книжковому ярмарку можна вважати не тільки успішними, але важливими в просуванні української книги у світ. Вже маємо запрошення від Лондонського книжкового ярмарку на наступний рік. За ініціативи Мінкультури, з 2019 року Україна приєднується до Премії Європейського Союзу у сфері літератури. Таким чином, ми впевнено інтегруємося до європейського культурно-креативного простору».
Окремо Міністр культури зупинився на успіхах національного кінематографу, які стали можливими за активної державної підтримки. Так, у бюджеті 2018 року на кіно передбачено рекордну суму – 1 млрд гривень
«Саме завдяки прийняттю Закону України про підтримку кінематографії ми стали свідками фантастичного прогресу цього сектору креативних індустрій. Але для нас важливою є не кількість грошей, а зміна якості їх використання. Ми впевнено наповнюємо інформаційний простір українським контентом, реалізуючи програму з виробництва фільмів патріотичного спрямування», - зазначив Євген Нищук.
«Нарешті здійснюється мрія кількох поколінь наших кінематографістів щодо приєднання України до ЄВРІМАЖУ. Урядом розроблено проект Закону «Про приєднання до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів – і я прошу шановних народних депутатів внести на розгляд та проголосувати за нього – тепер саме від вас залежить подальше приєднання України до цієї потужної програми Ради Європи».
Резюмуючи свій виступ, Міністр культури наголосив, що розуміння та поширення креативного способу життя, сприяння самореалізації громадян України – це основа конкурентоспроможності країни, підвищення її позицій в глобальних рейтингах, зокрема, за рівнем розвитку людського капіталу та інноваційності, а також отримання конкретного економічного ефекту.
Вчасне ухвалення бюджету – це стабільність економіки, автоматичне підвищення пенсій, забезпечення промислового розвитку, – Прем’єр-міністр
Вчасне ухвалення підготовленого Урядом України проекту Державного бюджету на 2019 рік дає можливість закріпити позивну динаміку розвитку економіки, профінансувати підвищення пенсій військовим пенсіонерам з січня, а решті категорій – з березня, забезпечити виконання соціальних програм та програм галузевого розвитку. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, звертаючись до народних депутатів.
За його словами, ухвалення бюджету – це особиста відповідальність кожного члена Парламенту. І саме від розуміння цієї відповідальності залежить, чи будуть виконані завдання з підвищення мінімальної зарплати до 4173 грн, підвищення мінімальної зарплати військовим – до 10 тис. грн.
«З 1 січня потрібно провести перерахунок пенсій військовим пенсіонерам, а 1 березня – наймасовіший перерахунок пенсій 12 млн пенсіонерів інших категорій. Це неможливо зробити без ухваленого бюджету», - сказав Володимир Гройсман.
Він нагадав, до в проекті Держбюджету враховані програми безкоштовних ліків, безкоштовних аналізів, продовження будівництва доріг, запуск Фонду енергоефективності, підтримка промисловості. «Це бюджет стабільності та економічного зростання. Просив би сприймати (його ухвалення) як особисту відповідальність, - сказав Глава Уряду. - Несхвалення бюджету – це тотальна криза і знецінення доходів громадян. Ніхто не має права ставити під загрозу стабільність. Особливо в умовах, коли на сході є агресор, який хоче панувати на нашій землі… Україна має бути сильною. Давайте приймемо рішення і забезпечимо стабільність».
Глава Уряду про ситуацію у вугільній галузі: До кінця року - стабілізувати роботу і перейти до модернізації
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вимагає від Міністерства енергетики та вугільної промисловості до кінця року забезпечити стабільну роботу вугільної галузі, а з наступного – перейти до активної модернізації шахт, запуску нових лав і нарощування видобутку вугілля. Про це Глава Уряду сказав під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.
«Ми прийняли рішення про виділення 500 млн грн на підтримку шахт. Зараз говоримо про запуск роботи Національної вугільної компанії. Завдання стоїть – до кінця року стабілізувати ситуацію у вугільній галузі. І це питання Міністерства енергетики та вугільної промисловості, - сказав Володимир Гройсман. - Наступного року даємо 2,6 млрд грн».
Політичні ігрища ставлять під загрозу питання продовження децентралізації, – Володимир Гройсман
Продовження найбільш ефективної реформи Уряду України – децентралізації і зміцнення місцевого самоврядування – опинилося під загрозою через політичні ігрища і небажання окремих керівників працювати в інтересах людей. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.
«У 2014 році я став лідером змін і зараз, підкреслюю, я так само забезпечу лідерство і рух вперед», - наголосив Глава Уряду.
Він підкреслив, що зараз настав час конституційних змін, які визначать і закріплять процеси посилення повноважень і відповідальності місцевої влади.
«Ми готуємося і запропонуємо Верховній Раді новий етап децентралізації», - сказав Прем’єр-міністр.
Одночасно він звернувся до народних депутатів з проханням наводити приклади перешкоджання об’єднанню громад. «Неприпустимо, коли люди об’єдналися – аби зріс їх бюджет, зарплати – і хтось їм заважає. Ми будемо стояти на захисті інтересів людей. Дайте перелік тих, хто заважає (об’єднанню), ми передамо Президенту подання на звільнення», - додав Володимир Гройсман.
Прем’єр-міністр: Запуск опалювального сезону – пряма відповідальність конкретних міських голів
Запуск опалювального сезону, забезпечення подачі тепла в оселі громадян – пряма відповідальність конкретного міського голови. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.
Він наголосив, що підготовка до опалювального сезону має відбуватися одразу після закінчення попереднього періоду. Більше того, Уряд зі свого боку повністю забезпечив ресурсну базу – у сховищах достатньо газу, аби придбати його і забезпечити людей.
«У рамках децентралізації ми передали 4 млрд дол. до місцевих бюджетів. Цього достатньо, аби провести вчасну підготовку, погасити попередні борги, – сказав Володимир Гройсман. – Уряд ще 5 жовтня прийняв рішення про початок опалювального сезону».
Глава Уряду наголосив, що наразі немає жодних вимог будь-яких передоплат за енергоносії. Натомість є програма субсидій, яка захищає людей, для яких комунальні послуги є дорогими. Так само є можливості реструктуризації боргів за енергоносії.
«Але деякі міські голови дозволяють нехтувати інтересами людей і кивають на Уряд, - сказав Володимир Гройсман. - У нас всі міста в однакових умовах. Але в 95% міст опалювальний сезон стартував, а в 5% – ні. Значить, є проблеми – в тому числі в управлінні».
Привітання Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана із Всеукраїнським днем працівників культури і майстрів народного мистецтва
Шановні колеги!
Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з професійним святом – Всеукраїнським днем працівників культури і майстрів народного мистецтва!
Культурні індустрії у сучасному світі набувають дедалі більшої важливості, розширюючи контекст культурного поля та задаючи темпи розвитку цілих міст і регіонів. Сучасні способи здійснення культурного менеджменту відкривають нові перспективи для цілих пластів культури. Для нашої країни це відкриває нові можливості популяризації найрізноманітнішого власного культурного продукту як всередині країни, так і за кордоном.
Ми рішуче відмовилися від “залишкового принципу” фінансування культури. Уряд розуміє важливість розвитку культурних індустрій в умовах стрімких змін, які ми мусимо здійснювати в усіх сферах суспільного життя, якщо хочемо бути в епіцентрі сучасних світових трендів. Ми бачимо, що здійснювані нами заходи уже починають приносити бажані результати.
Так, збільшення фінансування кінематографа та грамотна стратегічна політика у цій галузі привели до справжнього буму в сучасному українському кіно. За останні два роки, за інформацією Держкіно, в Україні зняли 78 фільмів. Чимало з них здобули міжнародне визнання і прославили наших кінематографістів та нашу країну у світі. З метою реалізації державної політики у книжковій галузі засновано Український інститут книги. Закони, спрямовані на захист української мови в теле- та радіоефірі, дали можливість відкрити сотні нових імен на музичній сцені та забезпечили появу якісного україномовного продукту. Працівники практично кожної культурної галузі в Україні працюють над реформуванням своїх сфер та приведенням державної культурної політики у відповідність з сучасними трендами культурного менеджменту.
Неможливо не згадати про тисячі культурних ініціатив, які засновуються в країні українською молоддю. Уряд фінансує програми, покликані сприяти цим ініціативам організаційно та матеріально. Ми впевнені, що немає єдино правильного державного підходу, тому мусимо сприяти тим проектам, які знаходять свою аудиторію. Адже культурне різноманіття нашої країни та можливості культурного та творчого потенціалу нашого суспільства – практично невичерпні.
Тож вітаю усіх діячів культури нашої країни, артистів і художників, митців і народних майстрів з професійним святом! Дякую за якісну роботу усім працівникам культурного менеджменту з державного і недержавного секторів. Бажаю усім творчого натхнення і подальших успіхів, нових успішних проектів та широкого визнання!
З повагою Прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН
Привітання Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Днем української писемності та мови
Шановні громадяни!
Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем української писемності та мови!
Українська мова нерозривно пов’язана з унікальною писемністю, основи якої закладені легендарними Кирилом і Мефодієм. Починаючи з найдавнішої літературної пам’ятки України – “Повісті временних літ” – сучасна українська мова та її попередники протягом майже тисячі років користувалися практично однією і тією ж абеткою. Кириличне письмо, яке ми використовуємо, характерне лише для частини слов’янських народів та кількох націй з-поза меж слов’янського світу. Така унікальність кирилиці змушує нас дбайливо ставитися до неї як до культурного надбання усього людства, що збагачує світову культуру.
Мовна політика України сьогодні вперше за довгий час є системною та ефективною. Прийняті законодавчі зміни уже починають давати результат та змінювати мовний і культурний ландшафт країни. Ми нарешті впорядковуємо телевізійний та радіопростір, запроваджуючи чіткі правила мовної політики, покликані захистити державну мову. Уряд продовжуватиме політику захисту та використання української мови, жодним чином не порушуючи принципів мовного розмаїття та будь-яких культурних прав індивідів та спільнот. Адже наша культурна різноманітність повинна бути нашою перевагою, а не слабкістю.
Тож вітаю усіх українців з Днем української писемності та мови і бажаю отримувати неймовірне задоволення від багатств, які ховаються у її глибинах! Традиційно, цього дня на хвилях українського радіо відбудеться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, взяти участь в якому можуть усі охочі. Закликаю усіх, хто має таку змогу, перевірити свій рівень володіння українською мовою та написати цей диктант разом із тисячами своїх співвітчизників.
З повагою Прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН