1857 – У Нью-Йорку робітниці швейних та взуттєвих фабрик зібралися на маніфестацію за 10-годинний робочий день, сухі робочі приміщення та рівної з чоловіками заробітної плати й надання жінкам права голосу на виборах
1908 – американки почали вимагати заборони дитячої праці, поліпшення умов праці на фабриках та надання жінкам права голосу
1910 – на міжнародній конференції соціалістичних організацій (Копенгаген, Данія) Клара Цеткін запропонувала надати цьому дню міжнародний статус: Ідею Цеткін підтримали більше 100 делегаток – представниць 17 держав. Отримав цей день назву «День міжнародної солідарності жінок у боротьбі за економічне, політичне та соціальне рівноправ’я»
1911 – Міжнародний День солідарності жінок вперше відзначили в Австралії, Данії, Німеччині та Швейцарії. Більше мільйона жінок та чоловіків взяли участь у маніфестаціях, де крім права бути обраними та обіймати керівні посади, жінки вимагали рівних із чоловіком прав на працю.
1965 – в СРСР було започатковано відзначення дня 8 березня як офіційного радянського свята і набуло статусу вихідного дня. Щобільше, день жіночих прав і досягнень перетворюється на абстрактне свято весни, а на вітальних листівках з’являються персонажі мультиків.
1975 – Генеральна асамблея ООН проголосила 1975 Роком Жінок, привертаючи таким способом увагу урядів до питання дискримінації жіночих прав у багатьох країнах світу
1977 - Генеральна асамблея ООН схвалила резолюцію №32/142, згідно з якою кожній з країн-учасниць пропонувалось відзначати Міжнародний День Прав Жінок.
Сталінська конституція 1936 року офіційно проголосила, що жіноче питання у СРСР вже вирішене і воно перетворилося на свято квітів, весни і краси.
Повернімо цьому дню його справжнє значення!
Міжнародний жіночий день у всьому світі відзначається різними способами: може бути державним святом (переважно, у пострадянських та соціалістичних країнах), а в інших країнах має більш соціальне спрямування з організацією феміністичних заходів. У деяких частинах світу цей день досі відбиває своє політичне походження, відзначаючись протестами та закликами до радикальних змін. Із 1996 року ООН обирає тематику і гасло, під яким проходять щорічні святкування. Цього року воно звучить як «Гендерна рівність сьогодні для забезпечення сталого завтра» (англ. «Gender equality today for a sustainable tomorrow»). Окрім цього, для міжнародної інформаційної кампанії також кожного року обирається девіз, і цього року це «Руйнуємо упередження» (#BreakTheBias). Детальніше можна прочитати за посиланням: https://www.internationalwomensday.com/Theme.
У багатьох країнах світу, таких як США, Франція, Німеччина, Швейцарія, Іспанія, Мексика, Ірак, Пакистан у цей день відбуваються Марші за права жінок, головною метою яких є рівноправ’я чоловіків та жінок, розширення економічних, політичних і соціальних прав жінок, захист жінок від усіх форм насильства, руйнування гендерних стереотипів, засудження проявів сексизму тощо. В Україні також із 2008 року щорічно проходять Марші жінок у різних містах, які збирають кілька тисяч людей.
На 8 березня 2022 року ми мали зовсім інші плани. Натомість сьогодні 13-й день війни.
Жінки України роблять все що можуть, щоб її зупинити - як і чоловіки. Воюють і волонтерять, на фронті і в тилу. Народжують дітей у підвалах. Закликають до відповідальності світових лідерів. Залучають світову спільноту. Допомагають. Рятують життя. Зберігають спокій.
Гендерні стереотипи розвіялись. Навіть на кухнях жінки рятують Україну. На кухнях, де годують військових і готують бандерівські смузі.
Жінки надихають на боротьбу за Україну весь світ. І це натхнення - вбивча сила.
Наші чоловіки і жінки на фронті. Наші волонтерки і волонтери в тилу і в облозі. Українці і українки, які виходять на мітинги і підтримують одне одного.
Наші рівноправні герої і героїні, яким ми щодня дякуємо.
8 березня 2022 року таке. Ми його завжди пам’ятатимемо.
