До початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у Дружківці діяв Донецький обласний соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Про те, як зараз живуть вихованці Соцгуртожитку, розповів директор гуртожитку Володимир Клюшник: "Говорять, що війна людей розлучає. Так, розлучає. Рідних, близьких, знайомих. Але тільки фізично і то не завжди. На духовному та ментальному рівні війна багатьох об'єднує. Восени 2022 року за різних причин та обставин з Соцгуртожитку було відраховано всіх набувачів послуг. Більша частина клієнтів - хлопці - відразу підписали контракти зі Збройними Силами України. Таких було семеро. Далі вони - у навчальних центрах та на війні. Дехто з них на війні вже близько року, дехто - декілька місяців. Хтось - у прикордонних військах, хтось - у піхоті, хтось несе службу з охорони Генерального штабу ЗСУ. Дехто пройшов пекло Вугледару, дехто - м'ясорубку Бахмута і зараз знаходиться там. За цією воєнною буденністю та героїкою одночасно є і сумні факти: двоє хлопців поранені, один з них тяжкий. Ще один з контузією.
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну хлопці-воїни здебільшого перейшли на спілкування українською мовою, стали краще обізнаними з деяких питань історії України, основ Української держави та права. А головне, вони почали звертатись один до одного не по прізвиськах, як раніше, а не інакше як "братику".
За часів перебування хлопців у Соцгуртожитку вони багато проблем і ризиків приносили співробітникам закладу. І, здавалось би, після відрахування можна було б "махнути рукою" в їх бік. Але зараз це відчувається як дрібниці. Соцгуртожиток допомагає своїм хлопцям: кухонне приладдя, ліки, військові аптечки, побутові речі - усе, що в пригоді солдату для облаштування військового побуту. Звичайно ж, психологічна підтримка. Віримо в ЗСУ та український народ. Ні, не віримо, а знаємо. Знаємо, що ми непереможні!".
Матеріал управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації
