Марія Андріївна народилася 1925 року. Все життя вона прожила на Донеччині в невеличкому місті Білозерське. На її долю випав складний час Другої Світової війни, вона двічі тікала з полону, змогла вижити і повернутися додому. Далі було все як у всіх: родина, улюблена робота, плани та мрії про тиху старість.
Проте не так сталося, як гадалося. Рідне місто останніми роками тривалий час залишалося відносно спокійним. Але поруч, у сусідніх населених пунктах, постійно лунали обстріли. Переломним моментом став день, коли в Білозерському було одразу 11 прильотів. Донька Марії Андріївни зрозуміла: залишатися вдома небезпечно.
Шансом на порятунок для двох літніх жінок стала випадкова зустріч з представниками Гуманітарної місії «Проліска». Вони миттєво відгукнулися: піднялися до квартири, допомогли зібрати необхідні речі та одразу ж організували евакуацію.
Наразі родина перебуває в транзитному центрі Павлограда, підшукує місце для проживання. А тим часом фахівець з соціальних питань «Проліски» в місті Полтава, що працює за підтримки UNHCR Ukraine - Aгентство ООН у справах біженців в Україні, допомагає жінкам в дрібних побутових питаннях та з вирішенням нагальних питань.
Через зміну місця проживання Марія Андріївна не зможе, як раніше, отримувати пенсію у білозерському відділенні «Укрпошти». Тому благодійники організували виїзд в транзитний центр фахівців, які провели на місці процедуру переоформлення пенсійних виплат та відкриття карткового рахунку.
Попри всі випробування 100-річна жінка не втратила віру в людей. Її історія — нагадування, що ніколи не пізно почати нову сторінку життя, якщо поруч є ті, хто готові простягнути руку допомоги.
За матеріалами Гуманітарної місії «Проліска»