Ключовими факторами, що впливали на економічну активність у 2019 році, були наступні:
стабільно висока інвестиційна активність;
рекордний врожай зернових;
послаблення глобального попиту на тлі посилення торговельних війн;
зростання купівельної спроможності населення;
зміцнення обмінного курсу гривні.
«За результатами 2019 року економічна активність зберігалась на достатньо високому рівні. Наприкінці року економіка дещо уповільнилася. Це було очікувано та прогнозовано», - наголосив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.
Відповідні оперативні дані оприлюднили сьогодні у Держстаті. Зокрема, у ІV кварталі 2019 року ВВП зріс на 1,5% порівняно з відповідним кварталом 2018 року.
Насамперед, такі очікування були сформовані не зовсім типовими термінами збору врожаю зернових та інших культур. Тепла погода призвела до ранніх зборів, у результаті чого на відміну від того ж 2018 року основний збір врожаю зернових прийшовся на ІІІ квартал. І відповідно, у цей період по сільському господарству були гарні показники на тлі рекордного врожаю, і суттєве зниження в ІV кварталі.
Крім того, як вже неодноразово коментували у Мінекономіки, була низка факторів, що впливали на зниження обсягів випуску промисловості в ІV кварталі. Зокрема, мова йде про:
- негативні тенденції на зовнішніх ринках. Цього року посилення торгових війн у світі мало наслідком падіння промислового виробництва на багатьох ринках, у тому числі і в Європі (падіння промисловості ЄС у 2019 році становило 1,1%, а у грудні поглибилося до 3,9%, зокрема в Естонії – 9,9%, Румунії – 8,9%, в Німеччині – 7,2%). Крім того, суттєво впали ціни на чорні метали – у середньому на 10-15% порівняно з 2018 роком. У результаті металургійне виробництво зменшилося на 3,1% за рік (на 10% у грудні), що мало найбільший внесок у загальне падіння промисловості.
- протекціоністські заходи з боку США, за якими слідували кількісні обмеження ЄС та Єгипту, новими торгівельні обмеження з боку Російської Федерації, введені в дію наприкінці 2018 року. Останній чинник найбільше вдарив по машинобудуванню, випуск якого зменшився за рік на 5,6%.
- проблеми з логістикою. У минулому році суттєво зросло навантаження на чорноморські порти, що було пов’язано зі збільшенням перевалки зерна, вугілля та металів, які переорієнтовувалися із європейського напрямку та азовських портів. У результаті виникали постійні «вузькі місця» як у самих портах, так і на під’їзді до них залізничним та автомобільним транспортом.
- теплі погодні умови, що були вагомим чинником скорочення попиту на енергоресурси (поряд з падінням виробництва у галузях-основних споживачах енергії) і відповідного падіння в постачанні електроенергії, газу та пари - на 4,1% (і на 15,7% у грудні).
- менший врожай цукрових буряків, фруктів та овочів, що мав важливий вплив на харчову промисловість, зростання обсягів випуску якої уповільнилося до 0,2%.
Звичайно, негативний вплив цих факторів суттєво підсилювався зниженням цінової конкурентоспроможності вітчизняних підприємств через зміцнення обмінного курсу та високі темпи підвищення заробітних плат внаслідок високої конкуренції між роботодавцями на ринку праці.
У таких умовах, розуміючи загострення конкурентної боротьби та необхідність технологічного переозброєння, у минулому році промислові підприємства масово проводили модернізацію. Так за перші 9 місяців капітальні інвестиції в добувній промисловості зросли на 34%, у постачанні електроенергії та газу – на 38%, у харчовій промисловості – на 42%, у металургії – на 34%. Крім того, збільшився чистий приплив прямих іноземних інвестицій до реального сектору економіки – до 2.3 млрд дол. США, що у 1.7 раза перевищує рівень 2018 року (1.4 млрд дол. США). До речі, проведення капітальних ремонтів і оновлення ліній теж певним чином гальмувало роботу і знижувало показники цих галузей, водночас створюючи підґрунтя для майбутніх результатів.
І окремі галузі внаслідок інвестицій попередніх років вже демонструвати гарні результати – фармацевтичне виробництво зросло на 5,1%, виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції – на 4,3%, хімічне виробництво – на 3,3%. Саме ці галузі мали змогу ефективно конкурувати на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Поточні та майбутні інвестиції мають забезпечити все більше і більше таких конкурентних виробництв. І ми вже спостерігаємо перші позитивні відгуки економіки. Так, у січні поточного року металургійна галузь достатньо впевнено відновила обсяги випуску – порівняно з груднем 2019 року зросли обсяги виробництва прокату зросли – на 29,4%, сталі – на 14,6% та чавуну - на 4,9%.
Крім того, за даними Державної адміністрації морських портів у січні 2020 року перевалка вантажів у морських портах суттєво збільшилася - на 20,5% порівняно з січнем минулого року.
Ці перші результати роботи економіки у новому 2020 році та реалізація урядової стратегії економічного зростання на основі інвестицій дають підстави очікувати суттєве прискорення темпів зростання ВВП у цьому та наступному роках. У найближчі дні Мінекономіки презентує суспільству деталі цієї стратегії.