
Старший солдат
Номер обслуги самохідної артилерійської батареї 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ» (в/ч А1978)
Народився 22 вересня 1973 року у місті Білозерське Донецької області. Значну частину життя провів у селищі Маркове та місті Костянтинівка.
Випускник Костянтинівського ПТУ №113 (фах автослюсаря). Досвідчений воїн, який присвятив захисту Батьківщини багато років. Служив у прикордонних військах, а з 2016 року безперервно боронив Україну в найгарячіших точках: у складі легендарного батальйону «Айдар», згодом у 92-й ОШБр, а з 2019 року — у славетній 55-й артбригаді. Пройшов найважчі бої за Мар’їнку, Вугледар, Красногорівку та Авдіївку, зарекомендувавши себе як висококласний фахівець артилерійської справи.
Загинув 25 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Комишівка Покровського району Донецької області. Олексій до останнього подиху залишався вірним присязі, стримуючи ворожу навалу на рідній Донеччині.
Нагороди
Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест» — нагороджений 6 листопада 2022 року за вправне виконання бойових завдань та особисту мужність.
Залишилися дружина , двоє синів та рідні.