Проблема тінізації та легалізації заробітної плати є для нашої країни достатньо серйозною і рішення її є першочерговим питанням для уряду. Однак вирішити її за один рік тільки бажанням та прагненням неможливе – це багаторічне та трудомістке завдання, що потребує формування загального суспільного переосмислення.
Саме поняття «тонізація» заробітної плати є багатоаспектним і розуміти його потрібно як приховування від держави сплаченого (отриманого) трудового доходу найманого працівника з метою уникнення сплати податків (обов`язкових платежів) і отримання від цього – чистого прибутку, як з боку працедавця –підприємця, так і самого найманого працівника. Це є серйозним порушенням трудового законодавства, яке загострюється світовою фінансово – економічною кризою, діючою корупцією, менталітетом та недосконалою податковою культурою учасників ринку праці. Причини такої поведінки обох сторін трудових відносин різні, яким є об`єктивне і суб`єктивне пояснення.
Одним із способів ухилення від оподаткування – це практика подвійної бухгалтерії в оплаті праці, коли найманим працівникам сплачується частина заробітку в розмірі мінімальної заробітної плати і з якої проводиться офіційне оподаткування, а інша частина сплачується в «конвертах». Також сюди потрапляють і самі керівники підприємств. Серед порушників чинного законодавства в сфері легального оподаткування мало знаходиться великих компаній, які, в основному, прагнуть не порушувати порядок. А ось серед малих та середніх підприємств переважають «тіньові виплати» заробітної плати, тобто значна частка малого і середнього бізнесу знаходиться у «тіні». На державних і приватизованих підприємствах така практика поширюється набагато менше. В період кризи «тіньова» заробітна плата суттєво зменшилася, підприємства перейшли на режим жорсткої економії, що вплинуло на скорочення розміру неофіційних виплат, тобто послабило «тіньову» економіку.
За висновками експертів, економія витрат підприємств за нелегальні розрахунки з працівниками становить не менше 20% фонду оплати праці. Тобто, для стимулювання зацікавленості фізичних осіб-підприємців в легальному бізнесі в сфері оплати праці своїх працівників необхідно зменшити навантаження на фонд оплати праці не менше як на 20%. Основною причиною «тінізації» заробітної плати за думкою фізичних осіб-підприємців є дуже велике навантаження на фонд оплати праці – до 50 % і більше загального обсягу. Тут необхідно застосувати досвід розвинених країн, де це навантаження розподіляють між собою працедавці і наймані працівники.
В країнах з розвинутою економікою розроблені і опрацьовані різноманітні методи легалізації заробітної плати, в тому числі від ухилення від сплати податків, в основному, через систему штрафів. Приховування розміру заробітної плати працівників з боку підприємців становиться економічно невигідним: витрати на штрафи за порушення фінансової та податкової дисципліни перевищують можливий прибуток від таких дій.
Фізичні особи-підприємці вимушені йти на це, для того щоб власна продукція могла конкурувати на ринку після сплати обов`язкових платежів, на противагу несумлінних конкурентів, які за рахунок економії на прихованій заробітній платі, несплаті податків, можуть знизити ціну продукції. Як один з шляхів подолання нелегальної економіки можна запропонувати прискорення запровадження багаторівневої пенсійної реформи, а саме – накопичувальної пенсійної системи, паралельно з існуючою солідарною. Накопичувальна пенсійна система передбачає відповідальність самої застрахованої особи дбати про свій страховий внесок (він залежить від розміру оподаткованого доходу) – чим він більше, тим більша і майбутня пенсія. Тут найманий працівник зацікавлений в одержані офіційного легального доходу. Така система персоніфікованих соціальних відрахувань вже давно себе зарекомендувала в розвинених країнах Заходу, вона різко знизила рівень «тіньової» заробітної плати.
Ще одним способом легалізації заробітної плати можна рекомендувати запровадження диференційованих розмірів заробітної плати (або мінімальних доходів) для працюючих різних категорій, з яких повинні сплачуватись внески на соціальне страхування. Це не дозволить встановлювати єдину для усіх працівників підприємства межу офіційного оподаткування на рівні мінімальної заробітної плати, в т.ч. і для керівництва.
Необхідно посилити адміністративну відповідальність за порушення трудового законодавства з боку підприємців – працедавців за нелегальні робочі місця, неповну зареєстровану заробітну плату («в конвертах), оплату праці на рівні мінімальної заробітної плати, шляхом запровадження високих штрафів, і дуже високих – при повторних порушеннях. Однак треба не тільки карати, але і заохочувати сумлінних платників податків: запроваджувати деякі преференції, пільги, стимулювати матеріально і морально, інформувати громадськість. Для виховання сумлінності у працівників необхідно більше інформувати їх про майбутню низьку пенсію, яку вони отримають пізніше, отримуючи сьогодні заробітну плату у «конвертах», формувати у них колективну свідомість відмови від праці у несумлінних працедавців. Безумовно, при значному підвищенні середньої заробітної плати до рівня європейських країн можна застосовувати і штрафні санкції за нелегальну зайнятість та інші порушення. Поки що це нереально і соціально несправедливо.
Для фізичних осіб-підприємців необхідно поліпшити умови ринкового середовища. Для чого необхідно послабити навантаження на фонд заробітної плати і частину його перекласти на працівників, бо саме вони безпосередньо зацікавлені в отриманні соціальних виплат, в тому числі і пенсій. Таким чином вирішити проблему «тінізації» заробітної плати можна суспільними зусиллями усіх зацікавлених сторін, широко використовуючи досвід європейських країн, що вже отримали ефективні результати зниження нелегальності в оплаті праці.
Волноваський район