У селі Богородичне на Донеччині залишилося лише 20 мешканців. Світла тут немає з 2022 року, всі будівлі на вулицях пошкоджені від постійних обстрілів.
Сюди приїжджає мобільна клініка «Лікарі без кордонів».
«Ми приймаємо пацієнтів у пересувному трейлері, тому що іншого місця, де ми могли би надавати медичну допомогу, немає. Тут все знищено», – пояснює лікар «Лікарів без кордонів» Іван Афанасьєв.
Юлії Мироненко – 46 років, у неї – епілепсія. Вона прийшла до «Лікарів без кордонів», щоб отримати медичну консультацію та ліки, які їй необхідно приймати регулярно.
Під час окупації Богородичного російськими військами Юлія евакуювалася разом з чоловіком. Родина повернулася, щойно село опинилося під контролем української армії.
«Ми приїхали і побачили згоріле подвір'я. Зараз живемо у вагончику, потроху відновлюємо будинок. Воду качаємо зі свердловини, але найбільша проблема – відсутність світла», – розповідає жінка.
Біля лінії фронту продовжують працювати мобільні клініки «Лікарів без кордонів». Зокрема, лікарі, медсестри, фельдшери, соціальні працівники та психологи. Пацієнти отримують медичні консультації, медикаменти та психологічну підтримку.
За матеріалами Лікарів без кордонів
