Коли у 2014 році родина Баранових залишила окупований Алчевськ, їхнє життя розділилося на «до» і «після». Дім, близькі місця, стабільний бізнес — все довелося залишити заради безпеки. Але Лілія Баранова не втратила головного: віру у власні сили, сміливість почати спочатку та внутрішній стрижень, який дозволяє вистояти навіть там, де здається неможливим.
Краматорськ став для сім’ї Баранових новим домом. Місто, що оговтувалося після бойових дій, потребувало розвитку, відновлення й людей, готових працювати. Лілія зуміла побачити можливість там, де інші бачили лише складнощі.
Першим кроком до нового життя стало відкриття магазину будівельних матеріалів. Попит був величезний — товари розліталися щодня, бізнес зростав, з’явилися власні вантажні авто, а разом з ними — нова ідея: створити станцію технічного обслуговування для вантажного транспорту.
Лілія — інженер-електротехнік за освітою, фахівчиня з автоматизації виробничих процесів. Скепсису вона не боїться. Техніка супроводжує її з юності, а за кермо авто вона сіла ще в 18. Вона звикла розбиратися у складному, діяти впевнено й робити свою роботу професійно.
«Жінка та вантажівки? Так, я в цьому професійна. Кручуся в техніці все своє життя. Це моя стихія, і я впевнена у своїх знаннях та вмінні», — говорить Лілія.
Саме ця впевненість стала основою для нового етапу — бізнесу у «чоловічій» сфері, де Ліля щоразу доводить: стать не визначає компетентність.
У 2024 році Лілія подала заявку на грант за державною програмою «Власна справа» та успішно отримала фінансування.
Грантові кошти вона використала раціонально й стратегічно. Підприємиця придбала універсальний оптичний стенд Redline для регулювання розвалу-сходження коліс, закупила спеціалізоване обладнання та професійні ключі для ремонту вантажних авто.
Це дозволило створити сучасну вантажну СТО, яка сьогодні активно працює та розвивається.
Лілія вже створила два нових робочих місця. Одне з них отримала безробітна Катерина — за її працевлаштування роботодавиця отримує компенсацію ЄСВ, продовжуючи ефективну співпрацю зі службою зайнятості.
«Підтримка служби зайнятості дала мені можливість швидше піднятися на ноги й розвивати справу, про яку давно мріяла», — розповідає Лілія.
Лілія та її чоловік Артур відомі в громаді не лише як підприємці, а й як люди, що не залишаються байдужими. Вони постійно допомагають благодійним притулкам для тварин. Узимку привозять дрова, щоб тварини не замерзли, підтримують кормами та необхідними речами.
«Ми знаємо, що таке втрачати дім. І хай у тварин він буде теплим і безпечним», — каже Лілія.
Її допомога — не жест благодійності, а щира людяність і розуміння, що турбота про тих, хто не може захистити себе, робить громаду сильнішою.
Хто така Лілія Баранова сьогодні? Вона — жінка, яка своїми діями щодня доводить, що сила не в обставинах, а в рішучості.
Лілія — переселенка, яка відбудувала своє життя з нуля. Вона - підприємниця, що успішно працює у складній та переважно «чоловічій» сфері і висококваліфікована фахівчиня, яка впроваджує сучасні технології. Крім цього вона соціально відповідальна роботодавиця, яка створює робочі місця й підтримує громаду, та волонтерка, що допомагає тим, хто найбільше потребує турботи.