Ця війна засіяла календар цілою низкою страшних дат. 16 вересня відбувся на сцені Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру (м. Ужгород) вечір пам’яті подій 16 березня. Саме пів року відділяють нову прем’єру драматичного театру міста Маріуполя від страшного дня, коли театр було зруйновано російською бомбою, цілеспрямовано скинутою на прихисток мешканців міста.
Евакуйовані актори Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь) з режисером-постановником заслуженим артистом України Євгеном Тищуком презентували прем’єру під назвою «Маріупольська Драма». Це сторітелінг за свідченням самих учасників вистави, які були в епіцентрі подій російського військового злочину і вижили. У цій виставі учасники вперше не створювали образи, а "зіграли" самих себе. Актори українського Донецького театру власним життям відчули, що означає «боротись, щоби жити». Їм вдалося вирватися із «пекла» і розпочати з нуля власну боротьбу за виживання на культурному фронті. Актори розповідали про те, про що хочеться мовчати, чого від них не чув ще ніхто.
Також були задіяні артефакти – предмети, які використовували митці у той страшний час переховування у приміщеннях театру, очікуючи на «зелений коридор». Той самий номерок з гардеробу театру, який акторка Віра носила замість бейджика, щоб люди могли до неї звертатися як до персоналу театру; рукавички, у яких готувала обіди акторка Олена для людей, які знайшли прихисток у театрі; дитяча іграшка Бегемотик, якого залишив Матвійчик на згадку про свою домівку.
Перед виставою в фоє театру відбулося відкриття виставки картин «Наш Маріуполь». Художник зі міста Слов’янськ Донецької області Сергій Сметанкін, член Національної спілки художників України, представив свої роботи, присвячені Маріуполю.
«За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення у Маріуполі в мене була велика виставка, на якій представив близько 45 робіт. З них вдалося врятувати усього декілька й дивом вивезти. Їх і побачили на виставці в Ужгороді», – прокоментував Сергій Сметанкін.
У кожного зараз своя зброя, і для декого ця зброя – мистецтво, адже воно лікує, втамовує біль і смуток. Ця війна і є боротьбою за нашу культуру. Отже, не зупиняймося! Тримаймо стрій! Разом до ПЕРЕМОГИ!
За матеріалами Управління культури і туризму облдержадміністрації
