«Моя служба триває і після фронту – просто змінилася зброя», – каже ветеран, а нині держслужбовець Артур Насібян, начальник управління з питань ветеранської політики Донецької облдержадміністрації .
Пройшовши шлях від волонтера та військового до посадовця, він повернувся до того, що знає найкраще – допомоги побратимам та посестрам.
Його історію розповідає Мінветеранів.
Після початку повномасштабного вторгнення Артур долучився до Збройних сил України та воював на Запорізькому, Херсонському та Донецькому напрямках. Після демобілізації отримав запрошення працювати в Донецькій ОДА, де тепер керує напрямом ветеранської політики.
«Я знаю, які виклики стоять перед ветеранами, тому наша команда створює дієві механізми підтримки», – ділиться Артур.
Разом з колегами працює над розбудовою структурних підрозділів ветеранської політики на районному та місцевому рівнях, формуючи систему підтримки, що реально працює.
«У нас у команді є дружини військових, ветерани, люди, які особисто пройшли цей шлях. Ми дотримуємось принципу «Рівний – рівному», бо це дозволяє досягати ефективних і позитивних результатів», – зазначає Артур.
Він працює над створенням структурних підрозділів ветеранської політики на місцевому рівні, залучаючи до команди ветеранів, дружин військових і фахівців, які пройшли цей шлях особисто.
До війни Артур працював у державній службі, має три вищі освіти, зокрема магістерський ступінь із психології, а також займався волонтерством у складі Rotary International. Його управлінський і бойовий досвід став ключовим у формуванні нового підходу до ветеранської політики в регіоні.
«Сильні ветерани – це сильна Україна. Держава має не лише підтримувати Захисників і Захисниць, а й створювати можливості для їхнього розвитку. Ветеранська політика – не лише про соціальні гарантії, а й про повернення до активного життя», – пояснює ветеран.
Артур Насібян впевнений, що кожен, хто пройшов війну, заслуговує на гідне життя після неї. Саме тому він закликає ветеранів не стояти на місці та використовувати всі наявні можливості для розвитку та реалізації.
«Ніхто краще за нас самих не збудує систему, яка працюватиме. Ми знаємо проблеми й маємо їх вирішувати. Головне – діяти», – підсумовує Артур Насібян.