У Чернівцях 21 липня відбувся відкритий музейний захід «Архип Куїнджі без імперії», організований Маріупольським краєзнавчим музеєм спільно з Донецьким обласним художнім музеєм.
Зустріч у форматі культурного діалогу пройшла в стінах Чернівецького обласного художнього музею і була присвячена дню пам’яті митця, що пішов з життя 24 липня 1910 року.
Головною темою розмови стали творчість і українська ідентичність відомого пейзажиста Архипа Куїнджі, який народився і жив у Маріуполі, а своїми всесвітньо відомими полотнами прославив українську природу.
Маріупольський краєзнавчий музей презентував відвідувачам планшетну виставку, яка розкриває цікаві факти з життя Архипа Івановича, та представляє його творчість крізь сучасний деколоніальний погляд, розвінчуючи русифіковані міфи про маріупольського генія світла.
Наталія Арусланова, завідувачка філіалу Музей народного побуту (філія КУ «Маріупольський краєзнавчий музей») у своєму виступі зазначила: «Для Куїнджі завжди були важливі українська природа, українська мова і сама Україна. Його творчість ближча до європейських художніх традицій. У таких шедеврах як «Місячна ніч на Дніпрі», «Українська ніч», «Чумацький шлях у Маріуполі» гучно лунає українська національна свідомість митця».
Під час зустрічі висвітлили і долю Художнього музею ім. А.І. Куїнджі у Маріуполі. Попри втрату сотень творів з фондового зібрання, сьогодні Маріупольський музей відродив художню колекцію в електронному каталозі, який стане базою у розслідуванні злочинів росії проти культури України.
Символічним стало проведення заходу на тлі виставки «Донеччина: врятоване мистецтво», яка репрезентує твори живопису і графіки з врятованої колекції Донецького обласного художнього музею.
Заступниця директора з наукової роботи КЗК «Донецький обласний художній музей» Світлана Непочатова розповіла гостям про значення національної спадщини в умовах сучасних історичних викликів та про український вимір творчості Івана Айвазовського, чиє ім’я, як і Архипа Куїнджі, довгий час представляли крізь російську імперську оптику. «Десятиліттями російська пропаганда позиціонувала Айвазовського як виключно «російського мариніста». Проте його багатогранна спадщина тісно пов’язана з українським та кримським контекстом. У його полотнах зустрічаються українські степи, чумацькі мотиви, збір врожаю в Україні, і навіть традиції українського весілля», – зазначила пані Світлана.
Відкрита розмова, присвячена поверненню українському культурному простору відомих митців, завершилася діалогом між гостями та спікерами. Сьогодні музеї не лише зберігають спадщину. Повертаючи імена, ми повертаємо історію, зміцнюємо українську ідентичність і відкриваємо світу українське мистецтво без імперських нашарувань.