15 вересня під головуванням заступника голови облдержадміністрації Олександра Шевченка відбулося чергове засідання координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при Донецькій облдержадміністрації.
Захід об'єднав членів координаційної ради, керівників районних державних, військових адміністрацій, а також очільників структурних підрозділів, відповідальних за національно-патріотичне виховання.
Головною темою зустрічі стало поєднання освітніх реформ, захисту нематеріальної спадщини та розбудови сучасних музейних просторів задля протидії ворожим інформаційним і культурним операціям.
Про ключові зміни у викладанні предмета «Захист України» розповів директор департаменту освіти і науки облдержадміністрації Ігор Гаєвий. У зв’язку з новими вимогами та постановами Кабінету Міністрів України в області активно розбудовується мережа спеціалізованих осередків для початкової загальновійськової підготовки молоді.
Станом на сьогодні в регіоні затверджено 7 таких осередків, що функціонують на базі закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти Дружківської, Краматорської, Покровської, Торецької та Бахмутської громад.
Навчальний курс для старшокласників зазнав докорінної трансформації: замість традиційних лекцій запроваджено практичні тренінгові інтенсиви, під час яких хлопці та дівчата разом опановують навички домедичної допомоги за стандартами НАТО, керування безпілотними літальними апаратами, основи радіозв'язку, кібербезпеки та протидії дезінформації. Також освітяни області вже готуються до проведення щорічних триетапних Всеукраїнських змагань осередків, програма яких охоплюватиме стрілецьку підготовку, орієнтування та подолання смуги перешкод.
Тему збереження національної пам'яті та протидії культурно-історичним ІПСО ворога висвітлила начальник управління культури і туризму облдержадміністрації Вікторія Точена. Вона підкреслила, що попри війну та вимушене переміщення закладів, робота з фіксації унікальних традицій Донеччини не зупинилася, а обласний інвентар нематеріальної культурної спадщини з початку повномасштабного вторгнення зріс із 15 до 32 елементів. П'ять із них вже увійшли до Національного переліку, зокрема Авдіївська каша, Криволуцька затірка, обряд «Гоніння гадюк», пісні голубці з картоплею та обрядовий хліб надазовських греків.
Важливими інструментами культурної дипломатії та збереження правди про війну стали проєкти Донецького академічного обласного драматичного театру з Маріуполя, який нині працює в Ужгороді, а також пересувні виставки Донецького обласного краєзнавчого музею, художнього музею та обласної дитячої бібліотеки.
Розбудову музейних просторів сучасної російсько-української війни як інструмент утвердження ідентичності обговорили під час виступів запрошених дослідників та волонтерів. Молодший науковий співробітник Меморіального комплексу «Пам'яті героїв Крут» Олена Іванова та завідувачка Музею сучасної російсько-української війни у м. Дніпро Ганна Терянік поділилися досвідом музеєфікації подій новітньої історії. Засновник Музею сучасної війни на базі Покровського спортивно-молодіжного центру Олександр Нестеренко презентував історію збереження та евакуації експонатів із Покровська до Дніпра, де наразі функціонує та постійно поповнюється новими артефактами унікальна музейна експозиція.
Підсумовуючи зустріч, присутні наголосили, що лише системна та згуртована робота на всіх рівнях - від шкільного класу до музейної експозиції - дозволяє Донеччині впевнено тримати культурний і духовний фронт. Поєднання інноваційних підходів у вихованні молоді зі дбайливим збереженням історичної пам’яті залишається надійним щитом проти спроб ворога знеособити регіон чи викривити його українську суть.