Домашнє насильство залишається доволі табуйованою темою у нашому суспільстві.
Під час війни в Україні постраждалі стикаються із рядом проблемних питань, таких як:
- стереотипне мислення («У країні війна, а тому моя проблема не є настільки важливою»);
- відчуття сорому та вини постраждалої особи;
- неналежне реагування правоохоронних органів через брак ресурсів;
- відсутність вільних місць у шелтерах через евакуацію населення у місцях активних бойових дій;
- ситуації домашнього насильства в родинах, які вимушені були виїхати за кордон через війну в Україні.
Що робити та куди звертатися
- Важливо зазначити, що Національна поліція України має реагувати на повідомлення щодо домашнього насильства, а тому звертатися потрібно обов‘язково за номером 102.
- Представники правоохоронних органів мають видавати терміновий заборонний припис. Якщо терміновий заборонний припис не був винесений, ВАЖЛИВО написати заяву з проханням такий припис винести.
- Якщо у видачі припису було відмовлено, важливо мати особисту інформацію працівників поліції, які були на виклику та не відреагували належним чином.
Тому обов‘язково зберігайте таку інформацію!
На всіх підконтрольних територіях України, на яких не ведуться активні бойові дії, суди працюють в штатному режимі. Тому обмежувальні приписи також видаються.
Якщо постраждалій особі відмовлено у наданні місця в шелтерах та кризових кімнатах через брак місця, потрібно звертатися до Міністерства соціальної політики України.
Якщо ситуація домашнього насильства сталася за кордоном, потрібно звертатися до відділень поліції за місцем перебування.
У будь-якій країні правоохоронні органи реагують на такі повідомлення відповідно до чинного законодавства.
Постраждалу особу ніхто не депортує з країни через повідомлення, навпаки, можуть надати усю потрібну допомогу.
Якщо ви стикнулися з ситуацією нереагування зі сторони правоохоронних органів або потребуєте психологічної, юридичної допомоги та консультації, звертайтеся на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації за номерами:
102 – Національна поліція України;
103 – швидка медична допомога;
15-47 - Урядова «гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства (цілодобово, анонімно, безкоштовно);
0-800-500-335 або 116 123 - Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» (цілодобово, анонімно, безкоштовно);
0-800-500-225 або 772 - Національна дитяча «гаряча лінія» з питань запобігання насильства в сім’ї та захисту прав дітей ГО «Ла Страда-Україна (пн-пт з 12.00 до 20.00, сб з 12.00 до 16.00);
(093) 202-22-32, (096) 404-10-34 - «Гаряча лінія» Гуманітарної місії «Проліска»;
116-111 (з мобільного) та 0 800 500 225 (зі стаціонарного) – національна дитяча «гаряча» лінія;
0 800 213 103 – цілодобова гаряча лінія безоплатної правової допомоги;
0 800 213 103 - «Гаряча лінія» Координаційного центру з надання правової допомоги (цілодобово);
Мобільні бригади за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Фонду ООН у галузі народонаселення та Української фундації громадського здоров’я (надають допомогу в телефонному режимі):
Краматорськ і Дружківка: (063) 340-86-51, (099) 366-63-48;
Слов'янськ і р-н, Святогірськ, Лиман, Олександрівський р-н: (093) 379-20-91, (099) 366-63-29;
Костянтинівка і р-н, Торецьк: (093) 310-82-17, (099) 366-63-28;
Бахмут і р-н, Соледар, Часів Яр: (093) 949-53-67, (066) 076-02-36;
Селидове, Мар'їнський і частина Покровського р-ну: (093) 310-78-29, (099) 366-63-59;
Волноваха і р-н, Великоновосілківський р-н: (063) 026-93-21, (099) 366-63-12.
Анонімно. Конфіденційно. Безкоштовно.