Начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко взяв участь у щорічному засіданні правління ПроООН із відновлення і розбудови миру (UN RPP).
- Найбільший досвід відновлення територій ще з часів 2014 року Донеччина напрацювала з Програмою ООН із відновлення і розбудови миру. Цей досвід - без перебільшення! - є безцінним у часи, коли Україна (і Донеччина зокрема) постали перед новими викликами в умовах широкомасштабної війни, яку веде проти нас росія, - зазначив у своєму виступі очільник області. - Звичайно, на сьогодні ситуація з обсягами руйнувань та шкоди, нанесених економічному, людському та соціальному потенціалу області значно складніша. Але це означає лише одне: у нас попереду багато спільної роботи.
Відповідно, на засіданні обговорили пріоритетні напрямки співпраці.
- Передусім, за нинішніх умов нам важливо підвищити спроможність громад протистояти викликам: формувати матеріальний резерв першої необхідності, який допоможе виконати стабілізаційні дії відразу після деокупації територій. До речі, з ПроООН ми вже маємо спільний позитивний досвід організації гуманітарного хабу у сусідній області, який на сьогодні забезпечує сортування і збереження допомоги, що надходить районам і територіальним громадам Донеччини, - наголосив Павло Кириленко. - Одним з наших пріоритетів є забезпечення населення житлово- комунальними послугами - у вкрай складних умовах воєнного часу. Вода, електроенергія, газ - зараз ми самостійно ремонтуємо та відновлюємо пошкоджені окупантами системи життєзабезпечення області. А відтак доволі гостро у нас стоїть проблема забезпечення бронежилетами та касками працівників житлово-комунальної сфери; будівельників, які займаються консервацією об’єктів; лікарів та чиновників, які увесь час перебувають на території активних бойових дій і виконують свою роботу. Міжнародна допомога із забезпечення засобами захисту для нас буде дуже важливою і корисною.
Начальник Донецької ОВА розповів на засіданні і про те, що сьогодні облдержадміністрація розпочала впровадження проєкту з ремонту та облаштування бомбосховищ у закладах освіти. Для нас це - і майбутня інвестиція у безпеку освіти і також - додаткові місця для захисту звичайних мешканців, що саме тепер проживають поряд з цими школами.
"Гостро відчувається і дефіцит комунальної техніки на території громад Донеччини, особливо - деокупованих. І я вдячний нашим міжнародним партнерам за готовність нам у цьому допомогти", - зазначає очільник області. І додає: "Працюючи в умовах війни, вирішуючи поточні проблеми, ми не забуваємо й про необхідність довгострокового планування".
- Основна мета нашої роботи - збереження людського потенціалу. Вона об’єднує в собі дві однаково важливі складові - економічне та соціальне відновлення: робота і житло, транспорт і житлово-комунальні послуги, наповнення бюджетів і утримання відновлених об’єктів, ланцюжки доданої вартості і експортний потенціал, - наголошує Павло Кириленко. -
Для нас абсолютно зрозуміло, що економіка Донецької області після деокупації має і буде виглядати по-іншому. І нам потрібна експертна допомога у пошуку нових «точок росту», розробці плану дій з розбудови нових потужностей, формуванні мереж соціально-економічних послуг i визначенні стратегічних пріоритетів за великими інвестиційним проєктами.
Виклики перед нами постають масштабні. Але кожен виклик - це шанс зміцнити нашу державу й зробити життя людей кращим. Маємо повною мірою і з усією відповідальністю його використати.
