Мамонтова Аліна номінація «Працівник критичної інфраструктури»
Моя історія покликана наголосити, що «наше все» на залізниці – це не колії та потяги, а передусім – люди.
Прості люди, які колись були маленькими дітьми, ходили задивлялися на потяг, який відправляв охайно одягнутий провідник, та заслуховувалися голосом жіночки, яка оголошувала про прибуття потягу, і мріяли. Мріяли, що колись станемо залізничниками.
Особисто мої історія почалась з далеко дитинства коли моя старша сестра пішла навчатися до залізничного технікуму. Я завжди розпитувала, що вони вивчають та як все влаштовано, а також побувала на концерті влаштованому з нагоди «Дня залізничника», де вона співала. Досі памʼятаю цей день, як я стою на порозі коледжу і над дверима проїжджає маленький потяг, який підключений до годинника, та робить коло кожен час.
Потім просилася до неї на роботу, сиділа за столом та уявляла, як я працюю.
Минуло 6 років і я знову на порозі того самого коледжу та проїжджає той самий потяг. Я приїхала навчатися у Бахмутському коледжі транспортної інфраструктури.
Після навчання отримала направлення на роботу та у 2020 році прийшла працювати на станцію Гродівка виробничо-технологічного підрозділу «Станція Покровськ» виробничого підрозділу «Служба роботи станцій» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця». Це був мій перший досвід роботи на залізниці. Роботи, якої я так боялася та про яку довго мріяла. Боялася, бо, перш за все, це відповідальність. Якщо обрав роботу залізничника, то маєш розуміти, що відповідальним маєш бути завжди, чого мене й навчила робота у відділі кадрів станції Покровськ. Відділ кадрів - це не тільки працівники, які працюють з паперами та документами, це і «психологи», котрі підтримують у важкій ситуації та допомогають знайти рішення, це і «довідкове бюро», яке завжди допоможе у будь-якому питанні, зможе найти підхід до кожного працівника та підняти настрій.
З 2023 року я працюю фахівцем 1 категорій (з питань цивільного захисту) станції Покровськ виробничо-технологічного підрозділу «Станція Покровськ» виробничого підрозділу «Служба роботи станцій» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця». Допомагаю у облаштуванні сховищ, проведенні лекцій для працівників щодо поведінки під час повітряних тривог, що дозволяє зорганізуватися у стресовій ситуації та діяти по вже знайомим алгоритмам.
Чесно кажучи, я нічим не відрізняюсь від будь-якого іншого працівника залізниці, бо ми обрали цю професію і розуміємо, що забезпечувати роботу залізниці повинні у будь-які часи, допомагати та роботи усе, що від нас залежить і навіть більше. Залізничники які працюють в умовах сьогодення - це насправді «Залізні люди», якими я пишаюся!