Віцьков Валентин номінація «Працівник критичної інфраструктури
Валентин Віцьков виріс під гул потягів у місті Покровськ та з самого дитинства був нерозривно пов’язаний із залізницею. Його батько, колишній військовий, знайшов своє місце на залізниці, передавши синові любов до сталевих магістралей. Ця пристрасть до залізничного транспорту визначила весь подальший життєвий шлях Валентина.
Мрія стати машиністом локомотива з дитинства вела хлопця вперед. Однак, за порадою батька, Валентин обрав більш технічну спеціальність – електропостачання. І вже на перших курсах Слов'янського технікуму залізничного транспорту він зрозумів, що знайшов своє покликання.
Після успішного завершення навчання Валентин розпочав свою трудову діяльність електромонтером контактної мережі. Перші роки роботи були насиченими та вимагали постійного самовдосконалення. З кожним роком він досягав нових вершин, поглиблюючи свої знання та навички.
Повномасштабне вторгнення рф в Україну стало випробуванням для всієї країни, і залізничники опинилися на передовій відновлення інфраструктури. Валентин, як досвідчений фахівець, взяв активну участь у ліквідації наслідків ворожих обстрілів. Він і його команда відновлювали контактну мережу, щоб потяги могли продовжувати курсувати і доставляти необхідні вантажі та людей.
Незважаючи на всі труднощі, Валентин залишається вірним своїй професії. Для нього робота на залізниці – це не просто заробіток, а справжнє покликання. Він бачить у своїй діяльності важливий внесок у відновлення країни і надихає своїх колег на нові звершення.
Історія Валентина – це яскравий приклад мужності, відданості своїй справі та патріотизму. Він довів, що навіть у найскладніші часи можна зберігати віру в майбутнє і робити все можливе для своєї країни.