Обласний конкурс "Жінка Донеччини": Аліна Токарева (номінація "Культурне досягнення року")

Управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації представляє учасниць обласного конкурсу «Жінка Донеччини». Знайомтесь - Аліна Токарева (номінація "Культурне досягнення року"). 

Аліна Токарева народилась і виросла на Донеччині, в місті Краматорську - центрі машинобудування та працьовитих людей. Ще з часів навчання в машинобудівному коледжі, мріяла продовжити здобуття освіти в одному з внз Донецька. Але ж 2014 рік вніс свої корективи.

Аліна здобула вищу освіту за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування» в Донбаській державній машинобудівній академії. Дівчина вже не пам’ятає, коли саме зрозуміла, що працювати за фахом вже точно не зможе. Так її активна життєва позиція та ще й диплом з відзнакою привів Аліну на роботу до управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради.

За 5 років роботи в управлінні було зроблено чимало: це й організація обласного форуму лідерів студентського самоврядування «Веселка», фестивалю студентської творчості «СтудДія», міського молодіжного проєкту «Академія молодіжного самоврядування», створення Молодіжної ради (частиною якої вона була, працюючи секретарем ради), циклу соціальних відеороликів, присвячених відзначенню Дню вишиванки, Дню захисту дітей, Дню Конституції тощо.

Пройдено великий шлях, попереду ще багато планів та амбіцій. Зараз Аліна усвідомлює, що саме те життя, до 24 лютого 2022 року, було найкращим. Пам’ятає, як стоячи 23 лютого на центральній площі міста, в оточенні друзів, з прапором в руках, вона повірити не могла, що у 21 столітті може йти мова про війну. Заспокоювала як могла колег та друзів, та навіть не мала тієї тривожної валізи, про яку попереджали..

Ранок, 24 лютого. За один ранок у мільйонів українців в неймовірний спосіб украли їхнє колишнє життя, вкрали все, що вони так наполегливо створювали та любили. Перший тиждень. Страх, відчай, нерозуміння, що буде і як взагалі жити далі. Потроху ці емоції переросли в бажання бути корисною тут і зараз, так Аліна потрапила до числа волонтерів Краматорська, які займалися облаштуванням укриттів: логістична робота з доставлення піддонів, отримання заявок на проведення світла в сховищах, прибирання та забезпечення водою. В той час її телефон розривався від дзвінків, і дівчина відчувала себе корисною і заспокоювалась. Її «точкою неповернення» стало 8 квітня 2022 року – обстріл залізничного вокзалу міста Краматорська. Саме з того дня наступні 8 місяців вона перебувала в евакуації. У цей період сил дівчині надавала допомога людям. Разом с обласним управлінням сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання організовували евакуацію населення Донецької області до Німеччини.

Аліна й гадки не мала, що можна так сумувати за домом, своїм рідним містом, що просто в один момент не витримати та повернутися. Саме в цей час Аліна успішно написала диплом і отримала другу вищу освіту за спеціальністю «Публічне управління».

І ось вода вдома. Усвідомлення того, що для Краматорська послуги сфери культури стали майже недоступними: знизилася кількість заходів, стало менше активних культурних діячів та інституцій. Але місто живе! І в цьому велику роль відіграють його мешканці, які розуміють, що культура країни — чинник національної безпеки, генетичний код нації, що робить українців неповторними та самобутніми, становить нашу ідентичність і унікальність. Бо війна, яку веде проти нас росія – це також і війна супроти нашої культури, мови, ідентичності, історії, права на власний геополітичний вибір.

Після 24 лютого 2022 року – так, як було в Україні, вже не буде. І Аліна усвідомлює те, що насамперед, діти, молодь не повинні гуляти вулицями, які названі на честь діячів чи подій, пов’язаних з країною-терористом. Тому важливим полем битви стала її участь у масштабній кампанії, яка покликана зупинити культурну співпрацю з росією. Краматорськ одним з перших розпочав процес перейменування топонімів, щоб позбавити простір міста від колоніальних назв.

Нині наша держава виборює у ворога власну незалежність і територіальну цілісність, і це точно не для того, щоб наші вулиці містили культурний код окупантів – так вважає сама дівчина.

У квітні в Краматорську завершився процес перейменування. Як результат у рамках дерусифікації та деколонізації 307 вулиць та провулків, а також міський парк отримали нові назви. Цьогоріч Краматорськ посів друге місце у рейтингу міст України з перейменування вулиць та інших об’єктів з російськими й радянськими назвами. На цьому участь Аліни у культурному житті Краматорська не зупинилась. Нею було розпочато рубрику «Вулиці нашого міста», мета якої полягає в ознайомленні мешканців з історичними подіями та особистостями, на честь яких перейменовано вулиці.

Тримаючи культурний фронт міста, Аліна працює заради Перемоги!

За матеріалами управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації