Обласний конкурс "Жінка Донеччини": Ірина Макєєва (номінація "Волонтерка року")

Управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації представляє учасниць обласного конкурсу «Жінка Донеччини». Знайомтесь - Ірина Макєєва (номінація "Волонтерка року").          

Ірина Макєєва народилася 25 серпня 1984 року у Слов’янську. Змалку дуже любила турбуватись про інших, бо має щире відкрите серце. Маленька Іринка опікувалась безпритульними тваринами, яких знаходила посеред вулиці. Бувши студенткою, Ірина часто відвідувала притулок та інтернат, що знаходились в місті. Брала участь у творчих виступах, проведенні ігор та заходів для дітей, позбавлених батьківської опіки.  Їй дуже подобалось  допомагати людям та дітям,  які дарують їй  за це посмішки та вдячність. 

З початком антитерористичної операції у 2014 році селище, де мешкала Ірина, було в епіцентрі конфлікту. Будинок було зруйновано. Ірині допомагали волонтери міжнародних благодійних організацій. Перебуваючи в тяжкому становищі, вона зрозуміла, що не можна складати рук, бо навкруги було дуже багато людей, які потребували допомоги.

Спілкуючись з волонтерами, Ірина прийняла рішення стати до їх рядів. З 2017 року стала піклуватися про самотніх людей похилого віку в рамках проєкту «Патронажна служба». 

Чим для неї було волонтерство? Стилем життя на той момент. Вона пишалась, що  була однією з волонтерів,  розуміла, що не могла інакше в той час. Що спонукало? Спонукав страх. Спочатку страх, а потім те, що не може кинути, якщо на неї розраховують. 

З початку  2019 року  стала активним волонтером Слов’янської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста України. Постійно брала участь в проєктах МЧХ в наданні допомоги людям, які знаходились на територіях ООС та в зоні постійного конфлікту, задля чого  пройшла навчання та отримала відповідні сертифікати.  

Після початку повномасштабного вторгнення рашистів в Україну, перебуваючи членом команди волонтерів, сумісно з головою Слов’янської міськрайонної організації ТЧХУ, активно допомагала людям. З прибуттям переміщених осіб до м.Слов’янськ з населених пунктів, що опинилися під обстрілами, Ірина не покинула місто, а намагалася допомагати майже кожному. Під постійними звуками сирен та періодичним обстрілом міста волонтерка не припинила опікуватися самотніми, брала участь в адресній допомозі, займалась збором одягу для тих, хто виїхав з власних домівок майже босоніж. Без відпочинку та вихідних працювала вся команда волонтерів ТЧХУ. Потік людей, які потребували допомоги,  змушував забути про себе та власні родини.  Ірина проводила інформаційну роботу з людьми щодо евакуації з регіону. Завдяки цьому декількох самотніх людей з обмеженими можливостями вдалося евакуювати до більш безпечних регіонів. 

З травня 2022 року Ірина почала вести волонтерську діяльність в районах Слов’янська. Постійно видавала гуманітарну допомогу, була залучена в зборі та видачі одягу. З жовтня 2022 року виїжджала до деокупованих територій Краматорського району. Ірина брала активну  участь в проєкту МЧХ Ecosec (допомога людям деокупованих територій).  

Ірина постійно займається самоосвітою та підвищенням кваліфікації. Має сертифікати про проходження тренінгів та курсів «Першої допомоги» та «Волонтерського менеджменту». 

Завдяки волонтерському руху ТЧХУ Ірина отримала досвід діяльності в обраній сфері, внесла особистий внесок у розв’язанні соціальних та гуманітарних проблем суспільства, приєдналася до високої місії всесвітньо відомого гуманітарного руху зі 150-річною історією, отримала нове коло друзів і однодумців. Наразі, Ірина є лідером волонтерів Слов’янської міськрайонної організації ТЧХУ. Вона активно залучає волонтерів до організації, ставлячи в приклад свій власний досвід. «Хочеш зробити добре – піди, покажи, зроби. Не з дивана розповідай, як треба, а піди й зроби», - так каже Ірина.  Вона впевнена, що кожний може стати волонтером!

Ірина продовжує міцно тримати «руку на пульсі» та не вагаючись, поспішає допомагати тим, хто цього потребує. По теперішній час вона є волонтером напрямку «Догляд вдома» ТЧХУ. Її підопічні – самотні люди похилого віку, маломобільні та люди з обмеженими можливостями, ВПО та місцеві мешканці, які не уявляють життя без Ірини, яка стала їх «вежею» в ці складні часи.

Волонтерська діяльність для Ірини стала змістом життя. Не заради користі, чи грошової винагороди, а за покликом серця! 

Сьогодні волонтери — це найпотужніша частина громадянського суспільства України. Це рух, який об’єднує всі міста й громади нашої держави та всі соціальні групи.   Волонтер – це важко, якщо ти дійсно волонтер.

Матеріал надано управлінням сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації