Обласний конкурс "Жінка Донеччини": Світлана Бутко (номінація "Медикиня року")

Управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації представляє учасниць обласного конкурсу «Жінка Донеччини». Знайомтесь -  Світлана Бутко (номінація "Медикиня року").

Світлана Бутко – старша медична сестра відділення анестезіології та інтенсивної терапії Слов'янської міської лікарні. 

Народилася вона на Донеччині у 1980 році (м. Білозерське). У 2000 році закінчила Костянтинівське медичне училище і розпочала трудову діяльність у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії медичною сестрою анестезистом у міській клінічній лікарні Слов’янська.

З 2019 року Світлана Бутко працює старшою медичною сестрою відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Має вищу категорію за своєю спеціальністю. 

Окрім того, що Світлана – грамотний фахівець та відповідальний керівник, вона чуйна та небайдужа до чужого лиха, завжди готова допомогти, підставити плече або навіть врятувати людське життя, ризикуючи власним. 

Світлана вміє швидко приймати правильне рішення в ситуаціях, які вимагають невідкладності. За ці роки вона показала глибоку самовідданість у своїй роботі. Користується повагою у відділенні, ввічлива з пацієнтами, вміє встановити психологічний контакт з хворими, уважна і працелюбна. 

За добросовісне відношення та сумлінну працю на благо людства Світлана Бутко неодноразово відзначалась відповідними подяками, серед яких подяка Донецької облдержадміністрації, Донецької обласної військової адміністрації у 2023 році.

Коли на нашу країну у наш спільний будинок прийшло лихо, Світлана не вагалася. Вона твердо вирішила для себе: «Залишаюся! Я потрібна тут! У Слов'янську! У рідному місті, на своїй землі! Робити усе можливе і неможливе, аби допомогти тим, хто найбільше потребує».

Адже до лінії фронту залишалося менш ніж два кілометри. І звичайна поїздка з дому на роботу – суцільна небезпека. Дорога Райгородок – Слов'янськ під постійним обстрілом. Ризик щодня, щохвилини! Страшно? Дуже! Але не було часу боятися, треба було діяти, рятувати, допомагати! Односельцям, військовим, волонтерам!

«Це був дуже складний період. Масові надходження важких поранених військових з фронту, який дихав буквально нам у спину. Цивільні люди з-під завалів, діти маленькі беззахисні … треба було тримати холодну голову і швидко діяти. Приходилося малими силами медичних працівників, які залишилися на лінії фронту, робити велику роботу: брати участь в серцево-легеневій реанімації, проведенні загальних анестезій, гемотрансфузії, стабілізації хворих і підготовці до евакуації» - згадує Світлана. 

Вона змогла не лише організувати роботу в екстремальній ситуації, а часом вислухати, зрозуміти, підтримати.

Відповідаючи на питання "що давало сили йти далі?", каже, що материнська молитва та віра найрідніших в неї. Підтримка чоловіка, турбота сина та війна виховали Світлану як незламну, мужню та сильну Українську Жінку!

А ще Світлана дуже любить родинний відпочинок на природі: восени збирати гриби, влітку плавати на озері, взимку гуляти лісом та дихати свіжим повітрям, навесні  саджати квіти. І завжди,  у будь-яку погоду, балувати своїх чоловіків різними смаколиками, випікає смачні тортики тощо. Недавно Світлана опанувала водіння автівкою – це її нове хобі, яке дуже захоплює! 

Українська жінка може  все! Їй все під силу! І хоча – це тендітні жіночі плечі – за ними віра у неминучу Перемогу України! 

Безумовно, ця чудова, красива, мужня жінка, мати, грамотний спеціаліст, справжня людина, патріот своєї країни, заслуговує звання «Жінка Донеччини».