Обласний конкурс "Жінка Донеччини": Ірина Макух (номінація "Психологиня року")
Управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації представляє учасниць обласного конкурсу «Жінка Донеччини». Знайомтесь - Тетяна Мошегова (номінація "Вчителька року").
У вільному та сильному українському місті Бахмуті, яке має довгу та цікаву історію, що надихає мов пісня, народилася Тетяна Геннадіївна Мошегова. З дитинства у її серці линула чарівна мелодія бажань: вивчати, розвиватися, допомагати, творити. Але головною мрією була жага до магії навчання та відкриття нових знань. Цю магію Тетяна бажала подарувати іншим.
Захоплення та життєві стежки вивели Тетяну на шлях географа, який вона проходила у Харківському гідрометеорологічному технікумі. Води, річки, небо – ці загадкові відтінки природи розкривали перед нею свої таємниці. Робота в гідрометобсерваторії була чудовим відкриттям, але серце кликало до іншого - до світу знань та навчання, до дітей.
І мрія збулася! Тетяна Геннадіївна - вчителька географії та вже 33 роки працює у Бахмутській загальноосвітній школі № 5 з профільним навчанням, де і почалася її особиста освітня симфонія: ноти знань, акорди розуміння та мелодії відкриттів. Усе своє життя вчителька надає крила учням та разом із ними створює сторінки історії школи. Її учні здобувають перемоги на олімпіадах та конкурсах, і кожна така перемога для неї особисто є нотою в мелодії вчительського життя. Тетяна Геннадіївна переконана, що дітей потрібно навчати не лише предмету. Саме тому зі своїми учнями вона не тільки вчиться, але й відкриває нові горизонти, милується красою рідної землі, подорожуючи історичними стежками та захоплюючись таємницями природи.
Багато нот у життєву історію Тетяни вписала родина. Чоловік завжди розумів, що її душа належить освіті та вихованню молодого покоління і завжди стояв поруч. Дві доньки давно обрали власні шляхи розвитку, але підтримка, порозуміння та любов – це ті якості, які завжди робили її родину міцним осередком українського суспільства.
Велику підтримку завжди відчувала від свого педагогічного колективу. Війна стала випробуванням для Тетяни, як і для мільйонів українських сімей. Всі відчули на собі її подих, але вчителька, як і її колеги, не одразу змогла залишити рідне місто, віддаючи своє серце та душу роботі гуманітарного центру, що був створений на базі школи.
Війна відібрала багато, але не змогла забрати у багатьох головне - віру у світле майбутнє. Тетяна Геннадіївна разом із колегами працювала, навчала та жила, не зважаючи на обставини. І сьогодні, коли вона дивиться на рідне місто, яке зазнало руйнувань, продовжує вірити, що Фортеця Бахмут відновиться із пекла. Вона обов’язково повернеться до рідної школи. Буде продовжувати працювати та створювати нову найкращу мелодію життя для майбутніх поколінь, сповнюючи їх душі знаннями, творчістю та вірою в Україну.
Матеріал надано управлінням сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації