24 вересня в межах регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» відбулася онлайн-зустріч на тему «Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) і Міжнародний реєстр збитків для суб’єктів господарювання». До заходу долучилися понад 200 представників бізнесу та влади Донеччини.
Спікером виступила директор департаменту інвестиційно-інноваційного розвитку і зовнішніх відносин облдержадміністрації Оксана Головко.
Учасникам розповіли про особливості роботи двох реєстрів та їхнє значення для підприємств, майно яких постраждало внаслідок російської агресії. Зокрема, говорили про фіксацію пошкодженого та знищеного майна, підтвердження права власності, проведення обстеження та розрахунок завданих збитків.
Як зазначили під час зустрічі, внесення інформації до РПЗМ є важливим етапом підготовки підприємства до подальших процедур. Державний реєстр використовується для обліку пошкодженого та знищеного майна і може бути основою для реалізації відповідних державних програм.
Окремо учасникам пояснили різницю між шкодою та збитками. Для підприємств важливо не лише зафіксувати факт пошкодження або знищення майна, а й мати підтвердження економічних втрат. Їх визначення може здійснюватися шляхом незалежної оцінки або судової експертизи відповідно до встановлених процедур.
Представникам бізнесу також наголосили на необхідності підтвердження права власності на пошкоджене майно та збереження доказів завданої шкоди. Залежно від ситуації це можуть бути документи про право власності, акти обстеження, фото- та відеоматеріали, а також документи про фіксацію факту пошкодження правоохоронними органами.
Окремий блок зустрічі стосувався Міжнародного реєстру збитків для України. Він збирає інформацію про шкоду та збитки, завдані внаслідок російської агресії, а дані з РПЗМ можуть автоматично передаватися до нього. Для суб’єктів господарювання передбачені, зокрема, категорії щодо пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна, втрати приватного підприємництва, втрати доступу чи контролю над майном на тимчасово окупованих територіях, пошкодження інфраструктури, втрати активів, витрат на переміщення та евакуацію бізнесу, а також інших економічних втрат.
Учасникам рекомендували спочатку максимально повно зафіксувати інформацію про пошкодження та внести її до РПЗМ, після чого подавати відповідні відомості до Міжнародного реєстру збитків через портал «Дія». При цьому до міжнародного реєстру можна додавати додаткові розрахунки та докази, які не містяться в РПЗМ.
Під час зустрічі представники бізнесу також поставили запитання щодо дистанційного обстеження пошкоджених об’єктів, підтвердження права власності, оцінки збитків та внесення до реєстрів майна підприємств і комунальних підприємств.