У щоденних зведеннях ми звикли бачити наслідки обстрілів — і за цими цифрами легко забути сказати головне: дякую тим, хто після кожного удару йде рятувати людей.
Сьогодні, у День рятівника, хочу сказати це вголос.
На Донеччині ви працюєте серед зруйнованих будинків, під загрозою повторних ударів, поруч із людьми, для яких ваша поява означає шанс на порятунок. Сотні наших земляків живі завдяки тому, що ви вчасно були поруч і зробили все можливе.
За роки війни Донеччина втратила і рятувальників. Людей, які загинули на службі, ми сьогодні згадуємо з особливою вдячністю і болем. Їх пам’ятатимуть ті, кого вони врятували, їхні колеги, рідні і вся наша область.
Від щирого серця дякую кожному з вас за службу, витримку і людяність.
Бажаю тихих чергувань, справної техніки й одного найважливішого — завжди повертатися додому.
З Днем рятівника!