4 місяці тому
13.09.1989 - 08.03.2022
Командир другої бойової розвідгрупи полкової розвідки ОЗСП «Азов», майор Національної гвардії України.
Народився Михайло 13 вересня 1989 в місті Костянтинівка. В сім’ї був молодшим, мав старшу сестру Олену. Михайло дуже любив життя і свою роди́ну, намагався жити по-справжньому, хотів всюди встигнути. Добре вчився, навчання давалося йому легко. Любив грати у футбол і захоплювався шахами.
Після школи вступив до Краматорської економічної академії. Потім рік служби в ЗСУ, далі Донецький національний університет імені Василя Стуса, де отримав вищу юридичну освіту. Пройшов відбірний конкурс до спецназу.
З початком війни у 2014 році став добровольцем до батальйону «Золоті ворота». З жовтня 2015 – у ОЗСП «Азов» Національної гвардії України, бо вважав його найкращім.
У 2017 році одружився. Згодом народилася донечка Ярослава, яку він любив понад усе і присвячував їй весь вільний час.
Побратими про Михайла: «За характером досить жорсткий, але справедливий. Завжди відстоював власну думку. Природжений лідер, користувався авторитетом серед хлопців, його любили і поважали. Михайло був справжнім другом і командиром. Піклувався про кожного свого бійця».
Нагороджений іменною зброєю. Восени 2021 року отримав позачергове звання майора і цим дуже пишався, бо дідусь і батько теж були майорами.
Життя Михайла Савчука обірвалося на тринадцятий день повномасштабного російського вторгнення в Україну. Він віддав його за вільну Україну, за рідну роди́ну. Загинув 8 березня 2022 року в місті Маріуполь під час виконання бойового завдання. Разом із побратимами потрапив у засідку, в ближньому бою загинуло одразу троє хлопців, зокрема і Михайло.
Мужність і відвага Героя відзначені орденами «За мужність» III ступеня (2020), «Богдана Хмельницького» III ступеня (2022, посмертно), відзнакою «Козацький хрест».