В Україні створений ринок газу. Але це ще не досконалий ринок.
Від серпня 2020 року в Україні працює ринок газу, на якому діють десятки постачальників. Кожен з них пропонує споживачам свою ціну та свої тарифні пропозиції. Єдиного державного тарифу на газ більше немає і не може бути.
У споживачів газу є можливість вільно обрати постачальника. Це не вимагає якогось перепідключення мереж або інших технічних рішень, це можна зробити в дистанційному форматі – наприклад, через «Приват-24» або кабінет споживача газу.
Серед усіх постачальників одну з найбільш вигідних пропозицій має державний Нафтогаз. По-перше, цеф помісячний тариф 7,22 гривні за кубометр газу станом на січень. А по-друге, це можливість обрати річний план постачання газу і зафіксувати ціну на увесь сезон тоді, коли ринок пропонує найнижчий рівень. Так, десятки тисяч споживачів восени 2020 року обрали річне постачання газу від Нафтогазу по ціні близько 4 гривень за кубометр. Ще у грудні 2020 року підключення за тарифом річний до Нафтогазу могло забезпечити ціну близько 6 гривень за кубометр.
У періоді грудня-січня 2020-2021 років у Європі суттєво збільшилась ціна на газ. Фіксувалося зростання на понад 10 відсотків за добу. Це сезонне явище, яке пояснюється, перш за все, низькою температурою у Європі. На відкритому ринку, коли ціна газу для споживачів на затверджена на увесь рік за спеціальним тарифом від компанії, постачальники змінюють ціну щомісячно, орієнтуючись на ситуацію на ринках.
Наприклад, якщо порівнювати ціну державного Нафтогазу та олігархічних газзбутів, то кінцева вартість газу (з ПДВ, транспортуванням та розподілом) на початок грудня 2020 року за помісячним тарифом була: у Києві від газзбутів 9,2 гривень, а від Нафтогазу 6,7 за кубометр; у Дніпрі від газзбутів 10,4 гривень, а від Нафтогазу 7,8 за кубометр; у Львові від газзбутів 10,4 гривень, а від Нафтогазу 7,7 за кубометр; у Харкові від газзбутів 9,2 гривень, а від Нафтогазу 6,7 за кубометр. Так само було й у всіх інших містах та громадах – олігархічні газзбути вимагали значно вищу ціну, ніж дійсно можна було запропонувати в умовах ринку.
Існує реальна можливість через зміну постачальника отримати і меншу ціну газу.
Щоб захистити людей від сезонних коливань газу та антиспоживацької роботи олігархічних компаній, держава визначила верхню межу ціни газу.
Усвідомлюючи, що через сезонні коливання та непрозору роботу олігархічних постачальників газу, вже у лютому ціна газу для більшості українців могли би зрости до 12 гривень за кубометр і вище, держава встановила верхню межу для ціни від будь-якого постачальника, а саме: 6,99 гривень за кубометр.
Така ціна діятиме для споживання газу з 1 лютого.
Буде обмежений і тариф на розподіл газу, який через свавілля олігархічних газзбутів може відрізнятися у рази у різних областях. Таку різницю люди не розуміють. Та й взагалі не сприймають як справедливу окрему платіжку за розподіл газу. Після внесення Верховною Радою відповідних змін до законодавства тариф на розподіл в усій країні не буде вищим, ніж 1,79 гривень.
Чому не можна застосувати таке обмеження по ціні газу вже з 1 січня, а не з 1 лютого?
Держава не може просто скасувати ринок газу і повернутись до старої моделі фіксованих цін та перекладання усіх збитків у газовій сфері на державний бюджет або на державний Нафтогаз. Це може призвести тільки до банкрутства держави.
Держава захищає від найбільш високих цін, які прогнозуються у лютому (12 гривень за куб і вище), враховуючи ситуацію, що склалася зараз на ринках у Європі. Те, що ми спостерігаємо у січні, тільки початок загрози.
Економічні рішення не можуть мати зворотньої сили. Ніхто не міг спрогнозувати те, що у цьому січні почнуться аж настільки різкі коливання ціни. Також у більшості споживачів була реальна можливість обрати постачальника газу з більш вигідною ціною. Чому люди цим не скористались? Якби споживачі цим скористались, то зараз могли би отримувати газ за ціною навіть нижче, ніж 6,99 гривень за кубометр, яка працюватиме від лютого.
Тепер має бути правилом для всіх постачальників газу в Україні – прозоро пропонувати споживачам річні тарифні плани. Щоб люди могли зафіксувати ціну газу для себе на весь рік у той період, коли ціна найнижча. Таким чином, люди будуть захищені від надрізких сезонних коливань ціни.
Що повинні зробити на рівні місцевої влади?
В кожній області, в кожній громаді місцеві очільники мають показати людям, які можливості по заміні постачальника реально існують. Змінити постачальника – це справа 15 хвилин, вирішується дистанційно онлайн. Але люди – і особливо це стосується українців старшого віку – не повинні самостійно відшукувати в інтернеті, хто може бути постачальником. Так, держава каже: найбільш зручний варіант це державний Нафтогаз. Але і про цей варіант, і про інші варіанти, якщо вони доступні, людей повинні детально проінформувати місцеві очільники.
Скільки часу діятиме знижена ціна?
Верхня межа для ціни газу для усіх постачальників встановлюється до кінця опалювального сезону.
В урядовій комунікації використовується також термін «на час карантину», тому що це відображає мотивацію, яку дуже важливо почути кредиторам України. Держава не скасовує ринок і не відмовляється від цивілізованих правил формування ціни на основі попиту і пропозиції, які діють в усіх розвинених країнах. Зараз – через коронакризу і неготовність ринку газу до роботи в інтересах споживачів через наявність олігархічних газзбутів – влада встановлює тимчасове обмеження ціни.
Якщо ціна газу на ринках у Європі знизиться і дозволить компаніям чесно виставляти ціну нижче, ніж 6,99 гривень за кубометр, тоді обмеження буде скасовано.
Що буде з іншими тарифами – зокрема, на тепло і воду?
Це ключове питання для місцевої влади по всій країні. Саме на місцевому рівні контролюється, як працюють теплокомуненерго та постачальники води. Важливо – перевірити обгрунтованість тарифів та не допускати завищення.
Що буде з тарифом на електрику?
Для всіх побутових споживачів діятиме ціна за електрику 1,68 гривень.
Для тих, хто використовує електрику для опалення, Уряд передбачить спеціальний механізм субсидій.