Сім років тому Росія здійснила міжнародний злочин - порушила базові принципи міжнародного права та європейського устрою, зруйнувала існуючий баланс сил в регіоні, спровокувала найбільшу з часів Другої світової війни безпекову кризу в Європі. Грубо порушуючи територіальну цілісність та суверенітет України, російські війська розпочали окупацію Криму.
Саме 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбувся багатотисячний мітинг кримськотатарських та українських активістів на підтримку територіальної цілісності України. Внаслідок тисняви та сутичок загинули двоє мітингувальників, 79 осіб дістали поранень різного ступеня тяжкості. Вже наступного дня, 27 лютого, будівлі Верховної Ради та уряду Автономної Республіки Крим були захоплені російськими спецпризначенцями.
Окупувавши Крим, Росія порушила 403 міждержавні договори з Україною та, найголовніше, «Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією», у якому сама ж взяла на себе зобов’язання визнавати кордони України станом на 1991 рік. Анексія торкнулася не лише суспільно-політичної, але й освітньої та культурної сфер життя наших громадян у Криму.
Відповідно до Закону України від 15 вересня 2015 року № № 685-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» офіційною датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією вважається 20 лютого 2014 року.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій, але Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Українці не змирилися з окупацією, спротив триває.