Зміни та тенденції на ринку праці Донецької області під час карантину, державні соціальні стандарти та фінансова підтримка бізнесу як фактор збереження робочих місць - про все це директорка Донецького обласного центру зайнятості Валентина Рибалко розповіла на пресконференції на тему: "Служба зайнятості на ринку праці: час нових можливостей та адресних інвестицій в людину» 9 лютого.
«У період розпалу коронакризи соціальна підтримка є дуже важливою для громадян, які залишилися без роботи. Карантин трансформував ринок праці. Статистика свідчить про різке зростання звернень громадян до служби зайнятості через вимушене звільнення з підприємств регіону: скорочення, звільнення за угодою сторін, перехід на неповну зайнятість тощо», – зазначила керівниця Донецького обласного центру зайнятості Валентина Рибалко.
Служба зайнятості повною мірою на собі відчула всі наслідки карантину:
- збільшилась кількість звернень громадян до центрів зайнятості (в 1,6 рази порівняно з 2019 роком) і сягнула майже 60 тис. осіб;
- скоротилась кількість поданих вакансій: з 40,5 тис. одиниць – у 2019 році до 27,8 тис. – у 2020 році;
- поглибився дисбаланс між попитом та пропозицією;
- протягом року значно варіювався ступінь конкуренції: від 16 до 24 осіб на одне вільне робоче місце.
Сьогодні навантаження на одне робоче місце складає 8 осіб. В основних галузях нашого регіону: в добувній промисловості – 4, в переробній – 3. Надвисоким залишається навантаження в сільському господарстві – 31, торгівлі – 15, транспорті – 14.
Попри карантин, відчутною була і є потреба у слюсарях-ремонтниках, електромонтерах, електрогазозварниках, водіях, продавцях, токарях, трактористах. Про це свідчать й результати чергового 7-го етапу опитування роботодавців на предмет їх поточної та перспективної потреби у кадрах.
Враховуючи серйозні виклики на ринку праці, Донецька обласна служба зайнятості працює на випередження з акцентом на інноваційність та креативність підходів в роботі: використовує новітні онлайн ресурси, впроваджує нові сервіси і технології віддаленого користування послугами.
Тож про роботу служби зайнятості за 2020 рік у цифрах.
- Працевлаштовано майже 24 тис. осіб, у тому числі тільки в період карантину – 18,5 тис. осіб.
- До участі в громадських та інших роботах тимчасового характеру залучено 8,9 тис. осіб, після їх завершення 2,4 тис. – отримали постійні місця роботи.
- У січні-грудні 2020 року 6,8 тис. безробітних проходили професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, 6,5 тис. – його завершили, з них 6,1 тис. – працевлаштовані.
Окрім соціальних послуг, служба зайнятості допомагає громадянам, що втратили роботу, ще й матеріально:
- якщо у безробітного є бодай якийсь страховий стаж впродовж, як мінімум, останнього року (не менш 6 місяців) – від 1800 грн гарантовано до 9080 грн (максимальний розмір допомоги по безробіттю);
- для тих, хто немає страхового стажу, передбачено мінімальний розмір допомоги по безробіттю, який на період карантину збільшено з 650 грн до 1000 грн.
Під час карантинних обмежень, аби максимально зберегти робочі місця, Урядом було напрацьовано алгоритм підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема ФОПів, шляхом надання допомоги по частковому безробіттю.
Протягом 2020 року отримано від суб’єктів господарювання 14 тисяч пакетів документів, з яких 90% – від ФОПів, 10% – від роботодавців, які використовують найману працю. Ухвалені рішення дозволили зберегти 19 тис. робочих місць.
У грудні 2020 року (під час оголошення січневого локдауну) урядом було прийнято рішення про надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання – юридичним особам для виплати своїм працівникам, які можуть втратити дохід через карантин. Розмір допомоги на одного працівника визначався пропорційно робочому часу, який заплановано скоротити, та обмежувався сумою у 8 тис. грн.
Такою допомогою скористатися 463 суб’єкти господарювання – юридичні особи. Понад 6 тис. працівників, які втратили частину свого заробітку, стали одержувачами одноразової матеріальної допомоги.
Серед пріоритетних напрямків роботи служби зайнятості й надалі залишатимуться:
- збереження існуючих робочих місць;
- підтримка малого і середнього підприємництва;
- зміцнення партнерства з органами влади та місцевого самоврядування, роботодавцями, профспілками, громадськими та міжнародними організаціями;
- вивчення локальних ринків праці, прогнозування потреби роботодавців у кваліфікованих кадрах.
