Комунальному закладу «Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника у м. Святогірську» 27 травня 2020 року виповнюється 40 років.
Цей заповідник засновано в 1980 році Постановою уряду України від 27 травня 1980 р. № 365. Основу комплексу пам'яток заповідника складає архітектурний ансамбль XVII—XIX ст. Святогірського Успенського монастиря, який налічує 26 пам’яток архітектури національного і місцевого значення, а також 2 пам’ятки історії місцевого значення та 1 пам’ятка монументального мистецтва національного значення.
Фактично діяльність заповідника розпочалася у 1981 році, коли була створена його дирекція, яку очолив талановитий організатор, працівник Слов’янського міськвиконкому Олексій Харченко (1981–1984 рр.). На початковому етапі формування організації необхідно було вирішити питання фінансування, підбору кадрів. Першим «офісом» дирекції заповідника був один невеличкий кабінет, виділений керівництвом кардіологічного санаторію в адміністративному корпусі № 11, у якому тіснилися 5 фахівців. Частина співробітників заповідника знаходилася у приміщенні Святогірського виконкому. Відділ науково-дослідницької роботи заповідника тоді очолював Володимир Дєдов, який також працював його директором з 1984 по 2011 рік.
У середині 80-х рр. у заповідник прийшли працювати архітектор Аркадій Дашевський, який корегував реставраційні роботи пам’яток історії та архітектури, а історики Ярослава Дєдова і Світлана Шарабан, які мали досвід роботи у Львівському та Харківському історичних музеях, очолили основні напрямки діяльності заповідника: науково-просвітницьку та науково-фондову роботи. З 2011 р. Світлана Шарабан очолює роботу заповідника вже на посаді директора.
Пам’ятки архітектури, які були передані на баланс новоствореного заповідника, були практично на межі зникнення, зокрема, Миколаївська церква на крейдяній горі і печерні споруди XVII ст., Андріївська каплиця та печерник ХІХ ст. Їх реставрація розпочалася на замовлення заповідника вже в середині 80-х рр.
Першою пам’яткою, на якій були розпочаті реставраційні роботи ще до створення заповідника, а заповідник продовжив ці роботи, це пам’ятник монументального мистецтва національного значення роботи відомого українського митця І.П. Кавалерідзе (1927) «Артем (Ф.А. Сергєєв)». А вже з другої половини 80-х років тривали реставраційні роботи на пам’ятці архітектури національного значення Успенський собор.
