#ВПО_Нові_умови_Нове_життя
Тетяна Сітоленко народилася на Київщині, але своїм рідним домом називає місто Залізне (Бахмутський район) на Донеччині, в якому прожила понад 47 років.
До війни Тетяна працювала в торгівлі, а у вільний час займалася лялькарством. Створювати ляльок-персонажів вона навчилася від керівниці театру ляльок «Чародії» в Торецьку, де працювала в молоді роки.
Тетяна вдосконалила свої навички з шиття, опанувавши техніку «скульптурний текстиль» (панчішна техніка). І вже після першої ляльки, яку знайомі побачили у Тетяни вдома, попросили зробити й для них.
Повномасштабне вторгнення у 2022 році змусило її переїхати до Миронівської громади на Київщині, де разом з мамою вона орендує будинок, обробляє город та створює ляльки.
Впадати у відчай Тетяні не дає улюблена справа. Руки та голова постійно зайняті: майстриня вигадує нові образи та шиє ляльок, яких вже понад 1,5 тисячі.
Терміни виготовлення ляльок залежить від складності замовлення. Якщо стандартну 80-сантиметрову ляльку можна зробити за два дні, то на виготовлення 160-сантиметрової тьоті Соні потрібно два тижні. Тіла ляльок зроблені за технікою валяння. Буває таке, що багато часу йде на вишивку одягу. Свій склад матеріалів майстриня називає «печерою Аладіна»: чого там тільки нема, самих тільки перук 30 видів! А ось готових ляльок вдома вона майже не має – всіх забирають.
З ляльками Тетяни вже знайомі в інших країнах: тьотя Соня облаштувалася у вітрині магазину в Італії, а Україночка з варениками поїхала до Люксембургу. Вироби майстрині є також в Естонії та Польщі, їх охоче замовляють українки, які виїхали за кордон.
Тетяна також шиє сумки та шопери, але часу на них не вистачає – багато замовлень на ляльок. Нещодавно Тетяна почала робити на замовлення ляльки-шаржи, схожі на конкретних людей – їх майстриня виготовляє за світлинами. Здебільшого такі подарунки замовляють на ювілеї або на річниці весілля.
Тетяна Сітоленко проводить майстер-класи для дітей у місцевій бібліотеці – разом з дітьми роблять патріотичні магніти за технікою скульптурного текстилю і ляльки. Майстриня ділиться своїми вміннями й з дітьми, і з дорослими, щоб відволікти охочих від сумних думок. Тетяна мріє знайти по-справжньому «своє» місце й відкрити власну майстерню та магазин.
Український народ – працьовитий та талановитий!
Разом до Перемоги!
